Спалах Еболи в Демократичній Республіці Конго перейшов небезпечну межу: за перші сто днів після оголошення епідемії в країні зареєстровано понад 5200 випадків. ВООЗ називає нинішнє поширення вірусу найшвидшим серед усіх спалахів Еболи, які раніше переживала країна.
У середньому протягом перших трьох місяців фіксували близько 90 підтверджених випадків на добу. Вірус уже вийшов за межі початкового осередку та охопив шість провінцій. Найважчою залишається ситуація в Ітурі: на цю провінцію припадає приблизно 85% усіх випадків і 79% смертей.
Найбільша проблема — пізнє виявлення хворих у громадах
ВООЗ звертає особливу увагу на високу кількість людей, які помирають поза спеціалізованими центрами лікування. За останні шість тижнів близько 60% із приблизно 260 щотижневих смертей ставалися безпосередньо у громадах. Це означає, що хворих часто виявляють надто пізно або вони не встигають отримати спеціалізовану допомогу.
Ситуацію ускладнюють збройні конфлікти, переміщення населення, напади на медичні установи, недовіра частини громад і складний доступ до віддалених районів. За таких умов навіть добре організована система відстеження контактів може втрачати людей між населеними пунктами та провінціями.
Вірус Ебола передається через прямий контакт із кров’ю та іншими біологічними рідинами інфікованої людини або через заражені предмети. Саме тому швидка ізоляція, лабораторна діагностика, безпечний догляд і контроль контактів залишаються критично важливими для зупинки ланцюга передачі.
Медична система наростила потужності, але цього поки недостатньо
За сто днів відповідь на епідемію суттєво розширили. Кількість лабораторій, здатних перевіряти зразки, зросла з однієї до 19, а разом вони можуть обробляти понад 3000 тестів на добу. Лікувальна спроможність збільшилася з менш ніж десяти ліжок на старті до понад 1300.
Більш як 900 медичних закладів отримали допомогу з інфекційного контролю. Проте ВООЗ попереджає, що поступового нарощування ресурсів уже недостатньо. Потрібні швидше виявлення випадків, активніша робота безпосередньо в громадах, посилення готовності сусідніх провінцій і координація вздовж кордонів та річкових маршрутів.
Для світу цей спалах важливий ще й тому, що ДР Конго має сухопутні кордони з дев’ятьма державами, а великі переміщення населення підвищують ризик міжнародного поширення. Поки основний тягар епідемії залишається всередині країни, але швидкість передачі робить наступні тижні вирішальними для того, чи вдасться зупинити подальше розширення зони зараження.
