Вступна кампанія до закладів вищої освіти, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я, демонструє зростання набору на місця державного замовлення. Станом на 12 серпня вже зараховано 5210 вступників — на 15% більше, ніж на аналогічному етапі минулого року.
Із цього числа 4221 студент вступив на освітній рівень магістра, ще 989 — бакалавра. Для порівняння, у той самий період 2025 року зарахованих за держзамовленням було 4529.
Найпопулярнішою залишається «Медицина»
Серед магістерських програм перше місце за кількістю зарахованих посідає спеціальність «Медицина» — 3599 студентів. Далі йдуть «Фармація» з 270 зарахованими та «Медична психологія» зі 137 вступниками.
МОЗ пояснює збільшення державного замовлення потребою системи охорони здоров’я у фахівцях. Окремий акцент зроблено на спеціальностях, пов’язаних із реабілітацією та психологічною допомогою, потреба в яких зростає через наслідки війни.
Набір ще не завершений
Проміжні цифри не є остаточним результатом вступної кампанії. Продовжується набір на місця державного замовлення за спеціальностями «Терапія та реабілітація» та «Технології медичної діагностики та лікування».
Також триває прийом на контрактні місця за всіма спеціальностями у сфері охорони здоров’я. Тому підсумкова кількість студентів у медичних університетах та інших профільних закладах буде більшою.
Прифронтові університети зберігають набір
Окремо МОЗ звернуло увагу на вступ до закладів у прифронтових регіонах. Запорізький державний медико-фармацевтичний університет зарахував 297 студентів проти 185 торік. Харківський національний медичний університет — 383, практично на рівні попереднього року, а Дніпровський державний медичний університет — 261.
Збереження набору в таких містах важливе не лише для самих університетів. Медичні заклади освіти часто одночасно є центрами клінічної роботи, науки та підготовки кадрів для регіональних лікарень.
Хто серед лідерів за кількістю вступників
До найбільших за набором закладів МОЗ відносить Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова.
Зростання кількості бюджетних місць саме по собі не вирішує кадровий дефіцит у медицині. Після навчання важливими залишатимуться інтернатура, умови праці, розподіл фахівців між регіонами та здатність лікарень утримувати молодих спеціалістів.
