Федерація німецької промисловості BDI закликала уряд Німеччини та Європейський Союз послідовніше знижувати економічні ризики, повʼязані з Китаєм. У новому програмному документі організація, яка представляє великі промислові компанії, наполягає на ширшій диверсифікації ланцюгів постачання й активнішому пошуку нових партнерів.
Водночас BDI застерігає від широкого протекціонізму. Німецька промисловість не пропонує відмовлятися від торгівлі з Китаєм, а закликає точніше визначати стратегічні залежності й реагувати на них там, де вони створюють реальні ризики для європейських виробників.
BDI хоче швидших антидемпінгових та антисубсидійних заходів
Організація вважає, що ЄС має мати інструменти для оперативної відповіді на недобросовісну конкуренцію, зокрема антидемпінгові й антисубсидійні механізми. Такі заходи дозволяють вводити додаткові мита, якщо імпорт продається за штучно низькими цінами або отримує державну підтримку, яка спотворює конкуренцію.
Генеральна директорка BDI Таня Гьоннер заявила, що системна конкуренція з китайською економікою дедалі сильніше випробовує модель відкритого європейського ринку. Водночас вона наголосила, що будь-які нові торговельні барʼєри мають бути добре відкаліброваними й не створювати зайвих витрат для самих європейських компаній.
Для Німеччини ця дискусія особливо складна, оскільки великі автовиробники, хімічні концерни та машинобудівні компанії десятиліттями будували значну частину бізнесу навколо китайського ринку. Різке розірвання звʼязків могло б завдати їм суттєвих збитків.
Європі радять активніше шукати нові ринки й партнерства
BDI закликає Берлін і Брюссель поглиблювати економічні відносини з іншими регіонами світу, орієнтуючись одночасно на комерційні та безпекові інтереси. Для промисловості це означає більше альтернативних постачальників сировини, компонентів і технологій.
У документі міститься й окремий сигнал щодо США. Якщо американські протекціоністські заходи погіршуватимуть конкурентоспроможність європейських компаній, BDI допускає відповідні контрзаходи з боку ЄС, але без підриву довгострокового стратегічного партнерства.
Фактично німецький бізнес пропонує модель керованого de-risking: не припиняти торгівлю з Китаєм, а зменшувати критичні залежності там, де перебої або політичні конфлікти можуть зупинити виробництво. Такий підхід дедалі частіше стає центральною темою промислової політики Європи.
Питання Китаю для німецької промисловості стало особливо гострим через електромобілі, акумулятори, сонячні панелі, рідкісноземельні матеріали та машинобудування. У багатьох із цих сегментів китайські виробники мають масштаб, нижчу собівартість або доступ до державної підтримки, що посилює ціновий тиск на європейські компанії.
Водночас занадто різке обмеження імпорту могло б підняти витрати на компоненти для самого німецького бізнесу. Саме тому BDI робить акцент на диверсифікації: компаніям пропонують створювати альтернативні канали постачання ще до виникнення кризи, а не розривати чинні ланцюги одномоментно.
