Volkswagen наближається до одного з найскладніших рішень у своїй сучасній історії. Керівництво концерну розглядає значно глибшу реструктуризацію, ніж планувалося раніше: йдеться про можливість скорочення до 50 тисяч робочих місць, закриття окремих заводів і виділення частини бізнесів у самостійні структури.
Остаточне рішення ще не ухвалене. 3 вересня має зібратися виконавчий комітет, а 4 вересня — повна наглядова рада. Саме ці засідання повинні показати, чи зможуть менеджмент, профспілки та представники землі Нижня Саксонія знайти компроміс.
Керівництво хоче радикальніших скорочень витрат
Генеральний директор Олівер Блуме наполягає, що нинішніх заходів недостатньо. Volkswagen одночасно потерпає від слабших продажів у Китаї, жорсткішої конкуренції з азійськими виробниками, торговельних тарифів і високої собівартості виробництва в Німеччині.
Під ризиком опинилися підприємства, для яких після 2030 року немає чіткого виробничого плану. Особливо часто у дискусіях згадують Оснабрюк, Емден, Цвікау, Ганновер та окремі інші майданчики. У деяких випадках розглядаються партнерства з іншими галузями або зміна профілю виробництва.
Профспілки виступають категорично проти масових звільнень і закриття заводів. Вони вважають, що слабші прибутки значною мірою спричинені зовнішніми факторами — тарифами, попитом і глобальною конкуренцією — і не повинні перекладатися лише на працівників.
Нижня Саксонія може заблокувати надто жорсткий сценарій
Земля Нижня Саксонія є другим за величиною акціонером Volkswagen і має особливі права впливу на стратегічні рішення. Її прем’єр Олаф Ліс уже закликав сторони домовитися до засідання наглядової ради та наголосив, що реструктуризація має враховувати не лише фінансові, а й соціальні наслідки.
Ситуація ускладнюється тим, що наглядова рада Volkswagen фактично поділена між представниками капіталу та працівників. Без компромісу менеджмент може спробувати обійти опір через загальні збори акціонерів, але це юридично й політично складний шлях.
Для німецької економіки масштаб реструктуризації Volkswagen має значення далеко за межами самого концерну. Навколо його заводів працюють тисячі постачальників деталей, логістичних компаній і сервісних підприємств. Тому кожне рішення щодо майданчика в Емдені, Цвікау чи Оснабрюці може вплинути на зайнятість у цілому регіоні, а не лише на штат безпосередньо Volkswagen.
Концерн одночасно інвестує мільярди у перехід на електромобілі та програмне забезпечення. Саме це робить скорочення особливо суперечливими: менеджмент наполягає, що без нижчих постійних витрат компанія не зможе фінансувати технологічну трансформацію, тоді як профспілки вимагають розподілити навантаження між акціонерами, керівництвом і працівниками.
До 4 вересня концерн має знайти формулу, яка одночасно скоротить витрати та не спровокує масштабну соціальну кризу. Тому цифра у 50 тисяч працівників поки є верхньою межею можливого сценарію, а не затвердженим планом звільнень.
