Президент Киргизстану Садир Жапаров підтвердив участь у виборах 2027 року і піде на другий термін. Президент Киргизстану Садир Жапаров публічно підтвердив намір балотуватися на другий термін. Наступні президентські вибори у країні заплановані на 27 січня 2027 року. Хоча представники його команди раніше говорили про можливість переобрання, сам Жапаров до цього моменту особисто не оголошував про участь.
В інтерв’ю Жапаров заявив, що має намір висунути свою кандидатуру ще раз і продовжити роботу. Він також сказав, що інші охочі можуть брати участь у виборах і влада не планує обмежувати потенційних суперників.
Жапаров прийшов до влади під час політичної кризи восени 2020 року, коли масові протести призвели до зміни керівництва країни. У січні 2021 року він переміг на президентських виборах і відтоді суттєво посилив контроль над політичною системою.
Киргизстан довгий час вважався найбільш політично відкритою країною Центральної Азії, але водночас переживав регулярні потрясіння. Президенти країни були усунуті внаслідок масових протестів у 2005, 2010 та 2020 роках. Така історія робить питання стабільності одним із головних аргументів чинної влади.
Критики Жапарова говорять про посилення тиску на опозицію та медіа, тоді як його прихильники наголошують на економічному зростанні, інфраструктурних проєктах і зміцненні державного управління. Саме тому вибори 2027 року можуть стати важливим тестом для політичної моделі, яка сформувалася за останні роки.
Якщо Жапаров переможе, він отримає можливість продовжити курс на централізацію влади та реалізацію довгострокових програм. Водночас для міжнародних партнерів ключовими питаннями залишатимуться прозорість виборчого процесу, конкуренція кандидатів і стан громадянських свобод.
Що означатиме кампанія 2027 року
Для Жапарова вибори стануть можливістю перетворити нинішню політичну перевагу на новий довгостроковий мандат. Його адміністрація заходить у кампанію з контролем над основними державними інституціями та сильними позиціями серед союзників, однак суспільна оцінка залежатиме також від вартості життя, стану енергетики та темпів економічного розвитку.
Для опозиції головним питанням буде здатність висунути конкурентних кандидатів і вести кампанію в умовах посиленого державного контролю. Міжнародні спостерігачі, ймовірно, звертатимуть особливу увагу на доступ кандидатів до медіа, реєстраційні процедури та прозорість підрахунку. Саме ці критерії визначатимуть, як результати виборів сприйматимуть усередині країни та за її межами.
