Філіппіни й Китай повернулися до переговорів про спільний видобуток газу попри суперечки в Південнокитайському морі. Президент Філіппін Фердинанд Маркос-молодший заявив, що Маніла та Пекін мають простір для економічної співпраці навіть попри гострі суперечки у Південнокитайському морі. Одним із напрямів, де сторони намагаються просунутися, є спільна розвідка та видобуток офшорних енергетичних ресурсів.
Особливу увагу привертає район Reed Bank, який розташований у виключній економічній зоні Філіппін і має потенційні поклади газу. Маніла зацікавлена у нових джерелах енергії, оскільки країні потрібне стабільне постачання палива та заміна родовищ, що поступово виснажуються.
Філіппіни й Китай уже багато років обговорюють можливість спільної розробки ресурсів, але попередні раунди неодноразово заходили у глухий кут через питання суверенних прав. Маркос заявив, що останнім часом переговори просунулися вперед і він бачить бажання сторін знайти робочу модель.
Енергетичний діалог відбувається на тлі серйозних морських інцидентів. Між китайською та філіппінською сторонами виникали зіткнення біля Second Thomas Shoal і Scarborough Shoal, а Пекін запроваджував санкції проти філіппінського міністра оборони. Маніла водночас наполягає, що не відмовляється від своїх прав у морі.
Китай претендує майже на всю акваторію Південнокитайського моря, однак міжнародний арбітраж у 2016 році відкинув широкі китайські претензії у справі, ініційованій Філіппінами. Пекін цього рішення не визнає, що й надалі ускладнює будь-які двосторонні енергетичні домовленості.
Маркос підкреслив, що економічна співпраця не означає зміни зовнішньополітичного курсу або поступок у питаннях суверенітету. Якщо сторони все ж погодять механізм спільної розробки газу, він може стати рідкісним прикладом практичної взаємодії між країнами, які одночасно залишаються суперниками у морській безпеці.
Енергетика як можливість для компромісу
Спільна розробка родовищ могла б дати Філіппінам додаткове джерело газу, а Китаю — можливість продемонструвати, що економічні проєкти можуть розвиватися окремо від територіальних суперечок. Проте юридична конструкція такої угоди має бути особливо точною, адже Маніла не хоче, щоб комерційна домовленість трактувалася як відмова від суверенних прав.
Тому переговори навколо Reed Bank мають значення ширше за енергетику. Якщо країни знайдуть механізм, який дозволить співпрацю без зміни правових позицій сторін, він може стати моделлю для інших практичних домовленостей у регіоні. Якщо ж переговори знову зірвуться через питання юрисдикції, це покаже, наскільки важко відокремити економічні інтереси від морської безпеки.
