Україна готується до різкого масштабування далекобійних ударів по об’єктах, пов’язаних із воєнним потенціалом росії. Після засідання Ставки Володимир Зеленський назвав конкретну ціль: довести щоденне застосування українських далекобійних безпілотників до 1000 одиниць. Нині, за словами президента, середній показник перевищує 300 дронів на добу.
Йдеться не про разову масовану операцію, а про спробу створити стабільну інтенсивність ударів, яка постійно змушуватиме російську систему ППО, логістику, військові бази та промислові об’єкти працювати під тиском. Такий масштаб вимагатиме не лише збільшення виробництва самих апаратів, а й розширення випуску двигунів, навігації, систем зв’язку, боєприпасів і засобів запуску.
Україна хоче перетворити далекобійні удари на постійний фактор війни
За останні місяці українські безпілотники дедалі частіше вражають нафтопереробні заводи, логістичні вузли, склади, військові підприємства та інші об’єкти в глибині росії. Сенс таких операцій полягає не лише у фізичному знищенні конкретної цілі. Кожна атака змушує росію витрачати ресурси на протиповітряну оборону, ремонт, розосередження техніки та посилення охорони великої кількості об’єктів.
Якщо темп справді вдасться довести до 1000 апаратів на добу, навантаження на російську систему захисту зросте в рази. Навіть часткове перехоплення такої кількості цілей потребуватиме значної кількості ракет, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та постійної роботи радарів.
Для України це також спосіб компенсувати обмежену кількість дорогих крилатих і балістичних ракет. Далекобійний дрон значно дешевший, а його масове застосування дає змогу створювати складні комбіновані атаки, де частина апаратів відволікає ППО, а інші намагаються прорватися до важливих об’єктів.
Паралельно посилюватимуть захист від реактивних «шахедів»
На тому ж засіданні Ставки окремо обговорювали захист українських міст від нового покоління реактивних ударних дронів, які росія дедалі активніше застосовує під час нічних атак. Їхня більша швидкість скорочує час на виявлення та перехоплення, тому традиційні мобільні групи не завжди мають достатньо часу для реакції.
Україні доводиться одночасно вирішувати дві задачі: збільшувати власну далекобійну ударну спроможність і будувати дешевшу багаторівневу систему перехоплення російських безпілотників. Саме співвідношення вартості атаки й оборони стає одним із ключових факторів сучасної війни.
Ціль у 1000 дронів на добу виглядає надзвичайно амбітною, але вона показує напрям, у якому рухається українська воєнна промисловість. Якщо виробництво дозволить утримувати такий темп тривалий час, далекобійні удари перестануть бути окремими резонансними операціями й перетворяться на постійний елемент тиску на російську військову та економічну інфраструктуру.
