Фінансова ціна війни для росії дедалі виразніше проявляється в державному бюджеті. За підсумками перших семи місяців 2026 року дефіцит федерального бюджету рф сягнув 6,46 трлн рублів. Лише за липень розрив між доходами та видатками збільшився ще приблизно на 724 млрд рублів.
Видатки держави за сім місяців зросли до 28,6 трлн рублів. Паралельно скорочується один із ключових потоків, на якому десятиліттями трималися російські фінанси: нафтогазові доходи знизилися на 17%. У мирній економіці таке поєднання вже було б серйозним сигналом, а в умовах дорогої війни воно створює додатковий тиск на всі цивільні статті бюджету.
Резерв, який мав страхувати систему, швидко худне
Ліквідна частина Фонду національного добробуту росії скоротилася приблизно до 3,69 трлн рублів. Саме ці кошти можна відносно швидко використовувати для покриття дефіциту та підтримки бюджету. Чим меншим стає резерв, тим важче фінансувати великі розриви без нових запозичень, податків або скорочення інших витрат.
Для Кремля проблема полягає не в тому, що гроші раптово закінчаться одного ранку. Велика економіка може довго працювати з дефіцитом, позичати всередині країни та перерозподіляти ресурси. Небезпека накопичується поступово: дедалі більша частина фінансової системи починає обслуговувати військові потреби, а простір для стимулювання цивільної економіки звужується.
Наступним джерелом грошей можуть стати нові податки
На тлі падіння доходів російська влада шукає способи збільшити надходження. Один із очевидних варіантів — подальше підвищення податкового навантаження на бізнес і населення. Ставку податку на прибуток уже підвищували до 25%, і нові зміни можуть з’явитися під час формування бюджету на наступний рік.
Для економіки це створює замкнене коло. Вищі податки дають бюджету додаткові гроші, але одночасно скорочують ресурси компаній для інвестицій і тиснуть на споживчий попит. Якщо паралельно залишаються високими військові витрати та слабшають енергетичні доходи, економічне зростання стає дедалі важче підтримувати адміністративними методами.
росія все ще має значні ресурси й здатна фінансувати війну, тому дефіцит 6,46 трлн рублів не означає неминучої фінансової кризи. Але він показує напрямок руху: продовження війни потребує дедалі більшого перерозподілу грошей на користь військового сектору. З часом ця ціна переходить із бюджетних таблиць у податки, інфляцію, дорожчі кредити й менші можливості для цивільних програм.
