В Аргентині 24 вересня очікують публікацію нових офіційних даних про бідність за перше півріччя 2026 року. Економісти припускають, що статистика може показати перше нове зростання показника після різкого зниження, яке відбулося на тлі сповільнення інфляції у 2025 році.
Оцінки Католицького університету Аргентини UCA, які часто використовують як ранній індикатор перед офіційними даними INDEC, показують, що зараз у бідності можуть жити приблизно 31–32% населення. У 2025 році показник знизився до 28%, а до кінця 2026-го UCA допускає його зростання приблизно до 35%.
За оцінкою UCA, щокварталу до бідності потрапляють сотні тисяч людей
Директор Обсерваторії соціального боргу UCA Агустін Сальвія заявив Reuters, що протягом останніх чотирьох кварталів у категорію бідних щокварталу переходили приблизно 400–450 тисяч людей. Якщо ця тенденція підтвердиться офіційною статистикою, вона означатиме часткове згортання попереднього соціального поліпшення.
Водночас навіть прогнозоване зростання залишатиме рівень бідності значно нижчим, ніж у перший рік президентства Хавʼєра Мілея. Тоді різкий стрибок цін і початковий ефект бюджетної корекції спричинили значно важчу ситуацію для домогосподарств.
У другому кварталі безробіття зросло до 7,9% проти 7,6% роком раніше. Приватна зайнятість, за оцінками аналітиків, скорочується вже 13 місяців поспіль, а відновлення реальних доходів домогосподарств значною мірою зупинилося.
Нижчої інфляції вже недостатньо для швидкого зменшення бідності
Уряд Мілея вважає жорстку бюджетну й монетарну політику необхідною для стабілізації державних фінансів і зниження інфляції. Адміністрація заявляє, що не планує різко збільшувати видатки або повертати широкі субсидії, оскільки це може знову посилити ціновий тиск.
Соціальні організації водночас повідомляють про зростання навантаження на їдальні та повернення бартерних клубів, де люди обмінюються продуктами й речами без використання грошей. Частина сімей також частіше бере короткострокові позики для повсякденних покупок.
Нові дані INDEC стануть важливим тестом не лише для оцінки соціальної ситуації, а й для розуміння того, чи може подальше зниження інфляції саме по собі покращувати рівень життя. Аналітики дедалі частіше вказують, що наступний етап потребуватиме сильнішого створення робочих місць і стабільнішого зростання реальної зарплати.
Економісти наголошують, що нинішня ситуація відрізняється від першого етапу корекції, коли головним фактором було різке зниження інфляції. Тепер дедалі більшу роль відіграють зайнятість, реальні зарплати й доступність кредиту. Якщо ці показники не покращуватимуться, навіть стабільніші ціни не гарантуватимуть подальшого скорочення бідності.
Саме тому офіційна статистика за перше півріччя важлива для оцінки не лише соціальної, а й економічної динаміки. Вона покаже, чи продовжує стабілізація цін перетворюватися на реальне поліпшення доходів домогосподарств.
