Україна та Молдова обговорюють створення нового залізничного маршруту для експорту українського зерна через молдовську територію до румунського порту Констанца. Потенційна пропускна спроможність коридору оцінюється до 4,5 млн тонн зерна на рік, що робить його помітним додатковим напрямком для української аграрної логістики.
Головна ідея полягає в тому, щоб забезпечити стабільний сухопутний маршрут до одного з найбільших чорноморських портів ЄС. Для України це особливо важливо в умовах постійних ризиків для морської логістики та необхідності мати кілька незалежних каналів експорту.
Молдова може знизити залізничні тарифи
Одним із ключових питань переговорів є вартість транзиту. Сторони обговорюють можливість приблизно 50-відсоткового зниження молдовських залізничних тарифів для українського зерна. Саме економіка маршруту визначатиме, наскільки активно ним користуватимуться експортери.
Залізничний транзит через Молдову має конкурувати з українськими морськими портами, дунайським напрямком та іншими сухопутними коридорами. Якщо тариф буде надто високим, маршрут залишиться резервним; якщо витрати вдасться зменшити, він може стати регулярним.
Констанца вже відіграє ключову роль для України
Після початку повномасштабної війни румунський порт Констанца став одним із найважливіших зовнішніх логістичних вузлів для українського зерна. Частина вантажів надходила туди через Дунай, частина — залізницею та автомобільними маршрутами.
Новий коридор через Молдову дозволив би краще використовувати вже наявну інфраструктуру та розподіляти потоки між різними переходами. Це важливо під час пікових сезонів експорту, коли навантаження на прикордонні пункти різко зростає.
4,5 млн тонн — помітний, але не домінуючий обсяг
Потенціал у 4,5 млн тонн на рік не замінить морські порти, але може суттєво підвищити стійкість усієї системи. Додатковий маршрут особливо цінний у періоди, коли окремі логістичні канали працюють із перебоями або перевантажені.
Для Молдови проєкт також означає додаткові транзитні доходи та модернізацію залізниці. Для Румунії — більші вантажопотоки через Констанцу. У разі домовленостей усі три країни отримають спільний інфраструктурний інтерес, а Україна — ще один страховий канал експорту.
Маршрут може стати частиною ширшої логістичної мережі
У перспективі зерновий коридор може використовуватися не лише для сезонних піків, а й як постійний елемент регіональної логістики. Для цього потрібні узгоджені графіки, достатня кількість вагонів, пропускна спроможність прикордонних станцій і швидке оформлення вантажів.
Успіх залежатиме від того, чи зможуть залізниці трьох країн синхронізувати роботу та уникнути тривалих простоїв. Якщо це вдасться, економічний ефект буде ширшим за сам експорт зерна: модернізована інфраструктура зможе обслуговувати й інші вантажі.
