Суданський фунт у районах, контрольованих армією, за кілька місяців втратив майже половину вартості. На чорному ринку курс наблизився до 7,5 тисячі фунтів за долар, тоді як у травні він становив близько 4,1 тисячі.
Для цивільного населення падіння валюти означає ще швидше зростання цін на продукти, ліки та паливо. Багато сімей уже скорочують споживання або відмовляються від товарів, які раніше вважалися базовими.
Війна фактично розділила економіку країни
Судан залишається поділеним між районами, які контролюють урядові сили, та територіями під впливом Сил швидкої підтримки. Значна частина експортних ресурсів, зокрема золота та гуміарабіку, виробляється поза стабільним контролем центрального уряду.
Через це держава втрачає валютну виручку, тоді як військові витрати залишаються високими. Навіть економічна активність у відносно стабільних містах не дає достатньо доходів для підтримки курсу.
Додатковий тиск створює повернення частини біженців до районів, де бойові дії ослабли. Попит на житло, продукти та послуги зростає швидше, ніж місцева економіка встигає відновлювати виробництво.
Девальвація посилює голод і залежність від гуманітарної допомоги
Судан уже переживає одну з найважчих гуманітарних криз у світі. Війна зруйнувала логістику, скоротила сільськогосподарське виробництво та ускладнила роботу гуманітарних організацій.
Коли курс падає, імпортні продукти та медикаменти стають ще дорожчими. У країні, де значна частина населення втратила стабільні доходи, навіть невелике підвищення цін швидко перетворюється на проблему доступу до їжі.
Економісти попереджають, що без політичної стабілізації та відновлення державних доходів валютну кризу буде складно зупинити. Тимчасові адміністративні заходи можуть сповільнити падіння, але не усувають головної причини — тривалої війни та розпаду єдиного економічного простору.
Девальвація також ускладнює роботу гуманітарних організацій. Якщо бюджет допомоги сформований у місцевій валюті, швидка зміна курсу робить закупівлі непередбачуваними, а імпортне медичне обладнання та пальне для доставки допомоги дорожчають.
Для стабілізації потрібні не лише валютні інтервенції, а й відновлення експорту, банківської системи та податкових надходжень. Без цього навіть тимчасове зміцнення фунта ризикує швидко змінитися новою хвилею падіння.
