росія дедалі активніше переводить свою кампанію далекобійних ударних безпілотників на реактивну тягу. Нові «Герань-4» і «Герань-5» створюють для української протиповітряної оборони складнішу загрозу, ніж повільніші гвинтові модифікації сімейства Shahed/«Герань».
Найновіша «Герань-5» здатна розвивати швидкість до приблизно 600 км/год, має заявлену дальність близько 950–1000 км і несе бойову частину масою до 90 кг. За формою цей апарат уже більше нагадує невелику крилату ракету, ніж класичний баражуючий боєприпас.
Швидкість змінює правила роботи мобільних вогневих груп
Гвинтові «Герані-2» відносно повільні, тому українські підрозділи ППО можуть використовувати проти них мобільні групи з великокаліберними кулеметами, гарматами й недорогими дронами-перехоплювачами. Реактивні апарати значно скорочують часовий проміжок між виявленням цілі та необхідністю відкрити вогонь.
«Герань-4» отримала новий корпус із поліпшеною аеродинамікою, посилену конструкцію та турбореактивний двигун. «Герань-5» пішла ще далі: вона більша, швидша й має суттєво потужнішу бойову частину. Саме ці характеристики дозволяють росії намагатися проривати ешелоновану оборону не тільки кількістю, а й різницею швидкостей у межах однієї хвилі.
Проблема для ППО полягає в тому, що під час масованої атаки одночасно можуть летіти повільні приманки, звичайні «Герані», реактивні модифікації та ракети. Кожен тип цілі потребує іншої реакції, а оператори мають за секунди визначити пріоритет.
росія також експериментує із захистом дронів від українських перехоплювачів
Українська розвідка раніше повідомляла, що російські конструктори опрацьовують оснащення окремих дронів ракетами класу «повітря-повітря». Така ідея спрямована проти літаків і вертольотів, які використовуються для перехоплення безпілотників над великими містами та поза зонами щільної наземної ППО.
Паралельно росія нарощує виробництво нових реактивних модифікацій і будує для них спеціальну інфраструктуру запуску. Це означає, що технологічна еволюція «Гераней» відбувається одночасно з масштабуванням самої системи їхнього застосування.
Для України відповіддю стає розвиток швидших дронів-перехоплювачів, автоматизованого виявлення, нових радарів і дешевших засобів ураження. Основне завдання ППО — не витрачати дорогі зенітні ракети на кожен безпілотник, але водночас мати достатньо швидкий інструмент проти цілей, які вже наближаються до швидкостей крилатих ракет.
