Судан та Ефіопія обмінялися звинуваченнями у підтримці збройних сил, які воюють проти центральної влади сусідньої країни. Суданські військові заявляють, що Сили швидкої підтримки використовують територію Ефіопії. Аддис-Абеба зі свого боку стверджує, що суданська армія допомагає силам, які протистоять федеральним військам Ефіопії в Тиграї. Обидві сторони заперечують висунуті проти них звинувачення, які залишаються незалежно непідтвердженими.
Судан виніс свої претензії на рівень ООН та Африканського Союзу. Ефіопія, зі свого боку, вислала шістьох працівників суданського консульства й закрила представництво. Ці кроки загострюють дипломатичну суперечку в регіоні, де влада і гуманітарні організації вже працюють із наслідками двох окремих конфліктів.
Як перетнулися дві різні кризи
У Судані армія та Сили швидкої підтримки воюють із квітня 2023 року. В Ефіопії зіткнення в Тиграї поновилися у вересні 2026-го, поставивши під загрозу мирні домовленості, укладені 2022 року. У кожної війни свої учасники й передісторія. Взаємні звинувачення тепер висувають питання, чи можуть конфлікти дедалі більше впливати один на одного через спільний кордон.
Відносини двох держав були напруженими й раніше. Між ними залишається спір щодо прикордонного району Аль-Фашага. Ще одне джерело розбіжностей — велика ефіопська гребля на Блакитному Нілі та її вплив на країни нижче за течією. Ці суперечки пояснюють, чому простір для довіри обмежений, але самі по собі не доводять причетності жодного уряду до дій збройних угруповань.
Для прикордонних громад найбільш відчутний ризик повʼязаний із доступом до безпечних доріг і гуманітарної допомоги. У разі загострення маршрути, якими евакуюються цивільні та надходять харчі й медикаменти, можуть стати складнішими. Організаціям, що працюють із переміщеними сімʼями, потрібні домовленості про доступ незалежно від дипломатичних відносин між столицями.
Про закриття суданського консульства стало відомо на початку листопада. Представництво діяло в ефіопській Асосі поблизу кордону. Дипломатичний крок і повідомлення про бойові дії мають різний статус: перший піддається документальній перевірці, тоді як окремі твердження про допомогу збройним силам лишаються предметом суперечки.
Звернення до міжнародних організацій створює можливість винести претензії в площину перевірки та переговорів. Для оцінки ситуації важливо, чи отримають незалежні сторони доступ до матеріалів, якими уряди обґрунтовують свої заяви, і чи збережуться канали звʼязку між сусідами попри консульський конфлікт.



