Європейські хвилі спеки дедалі частіше завдають бізнесу збитків, які майже не покриваються страховими полісами. Минулорічні періоди екстремальної температури могли коштувати економіці Європи близько 43 млрд євро втраченої активності, тоді як страхові виплати становили лише близько 500 млн євро.
Розрив пояснюється просто: більшість традиційних страхових продуктів добре працюють із прямими пошкодженнями від пожежі, граду чи повені, але значно гірше — з ситуацією, коли спека просто зменшує кількість клієнтів, продуктивність працівників або врожайність.
Бізнес втрачає гроші навіть без фізичних руйнувань
У Падуї понад 80% опитаних закладів гостинності повідомили, що під час нинішньої спеки виручка падала приблизно на 20%. Туристи менше гуляють містом, відвідувачі скорочують час у ресторанах просто неба, а працівники складніше витримують довгі зміни.
Схожі проблеми виникають у будівництві, логістиці, сільському господарстві та промисловості. Коли температура перевищує безпечні межі, роботу доводиться сповільнювати або зупиняти.
Для страховика це складний ризик: немає одного зруйнованого об’єкта, який можна оцінити. Збитки розподіляються по тисячах компаній і проявляються як недоотримана виручка.
Кліматичне страхування доведеться перебудовувати
Страховий сектор уже тестує параметричні продукти, де виплата залежить не від конкретної шкоди, а від показника — наприклад, кількості днів із температурою вище певної межі.
Такий підхід простіший для автоматизації, але дорожчий у моделюванні. Страховикам потрібно точно оцінювати, як температура впливає на різні галузі й регіони.
Проблема має й соціальний вимір. Малі кафе, фермерські господарства або сімейні готелі мають значно менше фінансового запасу, ніж великі корпорації, тому кілька тижнів аномальної спеки можуть знищити прибуток за сезон.
Міста також змушені витрачати більше на охолодження громадського транспорту, лікарень, шкіл і соціальних установ. Частина цих витрат не потрапляє до класичної статистики страхових збитків, хоча безпосередньо пов’язана з температурними рекордами.
У міру потепління «страхова діра» може лише збільшуватися. Європейські компанії дедалі частіше стикаються з кліматичними збитками, які реальні для бухгалтерії, але майже невидимі для класичного страхового поліса.
Банкам і страховим компаніям доведеться навчитися оцінювати не лише ризик знищення майна, а й ризик зупинки нормального життя міста. Якщо спека стає регулярною, недоотримана виручка перестає бути випадковою подією і перетворюється на передбачуваний бізнес-ризик.
