Економіка єврозони отримала обережно позитивний сигнал на початку третього кварталу. Фінальні дані опитування менеджерів із закупівель S&P Global показали, що в липні приватний сектор повернувся до розширення після кількох слабких місяців. Композитний індекс PMI, який охоплює виробництво та послуги, піднявся до 52,0 пункту, а показник ділової активності у сфері послуг зріс до 51,7 пункту проти 49,4 у червні.
Рівень вище 50 пунктів у методології PMI зазвичай означає розширення активності, нижче 50 — скорочення. Тому липневі значення свідчать не просто про покращення настроїв, а про повернення єврозони в зону зростання. Водночас аналітики застерігають від надто оптимістичних висновків: відновлення поки нерівномірне, зовнішній попит залишається слабким, а енергетична та геополітична ситуація може швидко погіршити умови для бізнесу.
Послуги стали головним двигуном відновлення
Найпомітніша зміна відбулася саме у сфері послуг. Після червневого скорочення сектор знову перейшов до розширення, причому індекс досяг найвищого рівня за п’ять місяців. Нові замовлення зростали найшвидшими темпами з листопада, і головним джерелом цього покращення був внутрішній попит на послуги.
Ситуація у виробництві також виглядала краще, ніж навесні, однак промисловість усе ще має проблему з новими замовленнями. Частина зростання випуску пояснюється виконанням накопичених раніше портфелів замовлень, а не впевненим припливом нових контрактів. Особливо слабким залишається експортний компонент, що робить відновлення залежнішим від внутрішнього споживання.
Країни єврозони відновлюються нерівномірно
Позитивну динаміку в липні продемонстрували Німеччина, Італія та Іспанія, причому в Іспанії темпи були особливо помітними. Франція, навпаки, залишилася в зоні помірного скорочення. Така різниця показує, що єдиного сценарію для всієї валютної зони поки немає: одні економіки швидше реагують на покращення внутрішнього попиту, інші продовжують відчувати наслідки слабкої промисловості та обмежених інвестицій.
Ще один позитивний сигнал — стабілізація зайнятості після шести місяців скорочення робочих місць. Бізнес також став дещо впевненішим у перспективах на найближчий рік, хоча загальний рівень оптимізму все ще нижчий за довгострокові середні значення.
Енергетика знову стала ключовим ризиком
Головна причина обережності — нестабільність на енергетичних ринках через тривалий конфлікт на Близькому Сході та ризики для постачання нафти й газу. Для європейської економіки, яка залишається великим імпортером енергоносіїв, різке подорожчання палива швидко переходить у транспортні витрати, собівартість промислової продукції та ціни для споживачів.
У липневому опитуванні темпи зростання витрат і відпускних цін дещо сповільнилися, але ціновий тиск залишився відчутним. Інфляція в єврозоні у липні становила близько 2,9%, тобто знову перевищувала цільовий рівень Європейського центрального банку. Це зберігає дискусію про можливе подальше посилення монетарної політики.
Що означають дані PMI для другої половини року
Липневий результат показує, що європейський бізнес здатен відновлювати активність навіть після слабкого початку року. Однак один місяць зростання ще не означає стійкого економічного розвороту. Для його закріплення потрібні стабільні нові замовлення, відновлення експорту, контрольована інфляція та відсутність нового енергетичного шоку.
Якщо ці умови збережуться, сектор послуг може підтримувати зростання єврозони й компенсувати частину слабкості промисловості. Якщо ж енергетичні ціни знову різко підуть угору або зовнішній попит погіршиться, нинішнє відновлення може швидко втратити темп. Тому липневий PMI варто сприймати як важливий позитивний сигнал, але не як підтвердження остаточного виходу економіки єврозони з періоду нестабільності.
