Австралійське науково-дослідне судно RV Investigator готується вирушити з Лаутоки на Фіджі у масштабну океанографічну експедицію через південну частину Тихого океану до антарктичного льодового краю. Подорож триватиме з кінця вересня до середини грудня 2026 року й має дати вченим нові дані про те, як змінюються температура, солоність, циркуляція океану, хмарність і склад атмосфери.
94-метрове судно, яким керує австралійська наукова агенція CSIRO, рухатиметься переважно вздовж 170-го меридіана західної довготи. Цей маршрут особливо цінний тим, що дослідники вже проводили тут великі вимірювання у 2001, 2009 та 2016 роках. Повторення спостережень у тих самих районах дозволяє відстежувати довгострокові зміни, а не лише фіксувати ситуацію в один конкретний сезон.
Від екватора до антарктичного льоду з вимірюваннями на всю глибину океану
Експедиція поділена на два етапи. Перший маршрут проляже від Лаутоки до Веллінгтона і триватиме приблизно 40 днів у морі. Далі RV Investigator продовжить роботу у напрямку південних широт. Науковці планують виконувати вимірювання на всю глибину океану, щоб оцінити зміни не лише поверхневих вод, а й великих глибинних мас, які відіграють важливу роль у глобальній кліматичній системі.
У всій програмі візьмуть участь близько 70 науковців із понад 15 установ. До команди приєднаються четверо молодих дослідників із тихоокеанських країн, двоє з них — із Фіджі. Їхню участь організовано у співпраці з Тихоокеанським співтовариством SPC та міжнародною програмою POGO.
Окремі проєкти на борту стосуватимуться хмар, опадів, аерозолів і морських птахів. Дослідники також тестуватимуть автоматизовану систему для спостереження за птахами з судна. Поєднання океанографічних та атмосферних вимірювань дасть змогу краще зрозуміти звʼязки між океаном, погодою й кліматом у величезному регіоні.
Дані мають допомогти островам краще готуватися до кліматичних змін
Для тихоокеанських держав такі спостереження мають практичне значення. Температура океану, морські течії та зміни рівня моря безпосередньо впливають на рибальство, коралові рифи, берегову інфраструктуру та частоту небезпечних погодних явищ. Малим острівним державам складно самостійно підтримувати великі дослідницькі судна, тому міжнародні програми залишаються важливим джерелом довгих рядів даних.
Експедиція починається напередодні кліматичних переговорів, до яких тихоокеанські країни готують спільні позиції. Участь молодих дослідників регіону має також збільшити місцеву наукову спроможність: вони отримають практичний досвід роботи з океанографічним обладнанням і міжнародними масивами даних.
Зібрана інформація буде опрацьована після завершення рейсу, а основні результати очікуються протягом кількох місяців. Найціннішим стане порівняння нового набору вимірювань із даними попередніх експедицій, що допоможе побачити, наскільки швидко змінюється південна частина Тихого океану за останні десятиліття.
