Румунія входить у фінальний день серпня з ризиком втратити €770 млн європейського фінансування. Політична криза заблокувала ухвалення реформ, які Брюссель прив’язав до виплат із фонду відновлення після пандемії.
Ключовий дедлайн припадає на 31 серпня. До цієї дати Бухарест мав провести зміни у системі оплати праці державного сектору та реформувати збиткові державні компанії, але парламентський конфлікт зупинив необхідні закони.
Політична криза перетворилася на прямий фінансовий ризик
Проблема загострилася після виходу соціал-демократів із правлячої коаліції у травні. Відтоді партії не можуть домовитися про стабільну нову більшість і кандидатуру прем’єр-міністра, а ключові реформи фактично зависли.
Європейські кошти пов’язані з конкретними контрольними показниками, тому одного політичного наміру недостатньо. Якщо законодавчі вимоги не виконані у встановлений термін, країна може не отримати відповідну частину фінансування.
Особливо конфліктною стала реформа державних зарплат. Її прихильники стверджують, що система містить значні дисбаланси й політично розподілені привілеї, тоді як опоненти вважають запропоновані зміни надто жорсткими.
Ще один блок стосується державних компаній. Великі підприємства роками накопичують борги й збитки, а реформа передбачає жорсткіші правила управління, скорочення політичного впливу на призначення та фінансову дисципліну.
Європейські гроші потрібні Румунії на тлі слабких державних фінансів
Ситуація особливо небезпечна через стан бюджету. Дефіцит Румунії минулого року наблизився до 8% ВВП, а зарплати державного сектору коштують бюджету близько €30 млрд щороку.
Державна залізнична компанія CFR є одним із прикладів системної проблеми. Вона очікує близько €100 млн збитку цього року, а її борг наприкінці 2025 року перевищував €430 млн.
Рейтингові агентства уважно стежать за політичною ситуацією, оскільки суверенний рейтинг країни перебуває лише на одну сходинку вище спекулятивного рівня. Тривала нестабільність може підвищити вартість запозичень саме тоді, коли бюджету потрібне дешевше фінансування.
На економічний фон накладаються безпекові ризики, пов’язані з війною росії проти України, інцидентами з дронами біля румунського кордону та дорожчою енергією. Тому втрата частини європейських коштів стане не лише бухгалтерською проблемою, а й додатковим ударом по здатності держави проводити модернізацію.
Навіть якщо Бухарест згодом домовиться про новий уряд, час для цього траншу майже вичерпаний. Саме тому 31 серпня стало для Румунії не просто календарною датою, а тестом на здатність політичної системи виконувати реформи, від яких безпосередньо залежать сотні мільйонів євро.
