росія здійснила нову серію масштабних атак реактивними безпілотниками по українських містах. За даними Reuters, унаслідок ударів по країні загинули щонайменше 10 людей, понад 80 були поранені. Одним із найбільш резонансних епізодів стало влучання в будівлю Національної академії наук України в центрі Києва, де загинули люди та були поранені цивільні.
Атаки також зачепили Дніпро, Запоріжжя та інші регіони. У Дніпрі дрон влучив у ділову забудову, де були загиблі й поранені. Українські служби повідомляли про пошкодження житлових будинків, медичних закладів, підприємств, автозаправних станцій та іншої цивільної інфраструктури. Остаточні цифри можуть змінюватися в міру завершення рятувальних робіт.
Реактивні дрони створюють нову складність для протиповітряної оборони
Окремою особливістю останніх ударів стало ширше застосування швидкісних реактивних дронів. Вони летять значно швидше за звичайні ударні безпілотники типу Shahed, тому залишають менше часу на виявлення, супровід та перехоплення. Українські військові оцінюють результативність перехоплення таких цілей нижче, ніж для повільніших безпілотників.
Це змушує Україну одночасно розвивати кілька рівнів захисту: зенітні ракетні комплекси, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та спеціалізовані дрони-перехоплювачі. Останній напрямок особливо важливий через різницю у вартості: застосовувати дорогу зенітну ракету проти кожного відносно дешевого безпілотника економічно складно.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна тестує нові засоби перехоплення та потребує додаткових систем ППО від партнерів. Українська сторона також наголошує, що удари по цивільних обʼєктах збільшують потребу в захисті великих міст у денний час, коли в офісах, лікарнях та державних установах перебуває багато людей.
Удар по науковій установі став символом нової хвилі атак
Пошкодження Національної академії наук у центральній частині Києва привернуло особливу увагу через статус установи та розташування в щільній міській забудові. Українські посадовці наголосили, що атака відбулася в робочий час і створила небезпеку для науковців, працівників сусідніх установ та перехожих.
російська сторона заявляє, що атакує військові та повʼязані з обороною обʼєкти. Україна та міжнародні інформаційні агентства фіксують численні випадки влучань у цивільну забудову й інфраструктуру. Незалежне встановлення цілей кожного конкретного дрона часто потребує окремого розслідування та аналізу уламків.
Нова хвиля ударів показує, що повітряна загроза змінюється технологічно, а не лише кількісно. Для України ключовим завданням стає швидке масштабування дешевших засобів перехоплення, покращення раннього виявлення та захист критичних і цивільних обʼєктів від швидкісних безпілотників.
