росія дедалі активніше використовує реактивні версії ударних дронів типу «Шахед», які літають швидше та значно вище за попередні модифікації. Для українських мобільних вогневих груп це створило нову проблему: частина таких цілей проходить на висотах від чотирьох до семи кілометрів.
Українські військові оцінюють рівень перехоплення реактивних дронів приблизно у 60%. Для старіших гвинтових моделей показник часто перевищував 90%, оскільки вони були повільнішими й летіли нижче.
Нові дрони стирають межу між БпЛА та крилатою ракетою
Реактивна силова установка суттєво підвищує швидкість польоту. У мобільної групи залишається менше часу на виявлення, наведення та пуск, а переносні комплекси не завжди можуть дістати ціль на великій висоті.
Такі апарати дорожчі за звичайні «Шахеди», але все ще коштують дешевше за повноцінні крилаті ракети. Для росії це створює можливість масово перевантажувати українську систему ППО без використання найдорожчого ракетного озброєння.
За перші три тижні вересня росія запустила по Україні близько 2,1 тисячі реактивних ударних дронів і 136 ракет. Нові атаки дедалі частіше відбуваються не лише вночі, а протягом усього дня.
Україна робить ставку на спеціальні дрони-перехоплювачі
Одним із перспективних рішень вважаються швидкі безпілотники-перехоплювачі. Вони дешевші за зенітні ракети й можуть серійно вироблятися у великих кількостях, але потребують надійної системи наведення та достатньої швидкості.
Українські підрозділи вже повідомляли про успішні перехоплення реактивних цілей за допомогою нових систем. Головне обмеження зараз — масштаб виробництва та фінансування.
Новий тип загрози змушує Україну швидко перебудовувати багаторівневу ППО. Дорогі комплекси мають концентруватися на балістиці й складних ракетах, тоді як масові дрони потрібно знищувати дешевшими спеціалізованими засобами.
Зміна характеристик ударних дронів впливає й на економіку перехоплення. Якщо проти відносно дешевого апарата доводиться застосовувати дорогу зенітну ракету, противник досягає ефекту виснаження навіть без прямого влучання в ціль.
Тому українські розробники паралельно працюють над автоматизованим наведенням, дешевшими засобами виявлення та серійними перехоплювачами. Завдання полягає не лише у підвищенні відсотка збиття, а й у тому, щоб кожне перехоплення коштувало значно дешевше за ціль.
