Українська протиповітряна оборона знешкодила 119 безпілотників та три ракети типу «Бандероль», якими росія атакувала країну з вечора 22 вересня. Повітряна атака тривала вночі та вранці, а під ударом опинилися кілька регіонів.
Повітряні сили повідомили про застосування великої кількості ударних БпЛА та ракет. Частину цілей було збито вогневими засобами, інші придушили системами радіоелектронної боротьби. Українські військові наголошують, що остаточні дані можуть уточнюватися після завершення роботи мобільних груп і перевірки місць падіння уламків.
росія продовжує поєднувати різні типи повітряних цілей
Тактика комбінованих атак ускладнює роботу ППО. Повільніші ударні дрони можуть летіти на різних висотах і змінювати маршрут, тоді як ракети типу «Бандероль» мають інші швидкісні характеристики. Для оборони це означає необхідність одночасно використовувати мобільні вогневі групи, винищувальну авіацію, зенітні комплекси та засоби РЕБ.
У Києві після атаки повідомляли про пошкодження транспортної інфраструктури та локальні пожежі. В інших областях також фіксували наслідки падіння уламків і влучань. Дані про масштаби пошкоджень уточнюються місцевими адміністраціями та рятувальними службами.
Велика кількість дронів змушує Україну економніше використовувати дорогі ракети зенітних комплексів. Для частини цілей дедалі активніше застосовуються дрони-перехоплювачі та інші дешевші засоби, які мають знизити навантаження на класичну ППО.
Нічна атака стала частиною тривалого тиску на українські міста
росія системно використовує безпілотники для виснаження протиповітряної оборони та створення постійного тиску на цивільну інфраструктуру. Навіть коли більшість цілей знищують, уламки можуть спричиняти пожежі, пошкоджувати будинки, лінії електропередач і транспортні обʼєкти.
Україна продовжує просити партнерів про додаткові ракети-перехоплювачі, радари та комплекси середньої й великої дальності. Окремий напрямок — масштабування власних систем перехоплення дронів, які можуть серійно вироблятися всередині країни.
Ранковий результат ППО показує, що оборона здатна знищувати значну частину масованого нальоту, але кількість цілей залишається настільки великою, що повністю виключити прориви неможливо. Саме тому захист критичної інфраструктури та розосередження енергетичних і транспортних вузлів залишаються пріоритетом.
