Польща закликає Європейську комісію накласти на Meta штраф у 250 млн євро через поширення шахрайства, фальшивої реклами та просування незаконних застосунків у Facebook та Instagram. Ініціативу озвучив міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський, який вимагає від компанії не лише фінансової відповідальності, а й швидких технічних змін.
Варшава вважає, що масштаби скаму на великих соціальних платформах уже перетворилися з проблеми окремих користувачів на системний ризик для цифрового ринку. Йдеться про фальшиві інвестиційні оголошення, підроблені сторінки банків і державних установ, рекламу шахрайських сервісів та застосунків, які можуть красти персональні чи фінансові дані.
Польща хоче, щоб відповідальність несла сама платформа
Ключова вимога польської сторони полягає в тому, щоб Meta не обмежувалася видаленням окремих оголошень після скарг. Уряд наполягає на створенні ефективних інструментів, які блокуватимуть шахрайський контент ще до того, як його побачать мільйони користувачів.
Це особливо важливо для рекламної моделі соцмереж. Платформа отримує гроші за показ оголошень, тому критики вважають, що вона має нести більшу відповідальність за перевірку рекламодавців, джерела кампаній і достовірність пропозицій.
Штраф у 250 млн євро, якого вимагає Польща, ще не означає автоматичного покарання. Рішення має ухвалювати Єврокомісія в межах європейських цифрових правил і після юридичної оцінки можливих порушень.
Водночас сам факт звернення показує зміну підходу до великих технологічних компаній у ЄС. Національні уряди дедалі частіше намагаються використовувати спільні європейські механізми, щоб тиснути на глобальні платформи, які працюють одразу в десятках країн.
Це вже не лише питання реклами, а й довіри до цифрового ринку
Для користувача шахрайська реклама часто виглядає так само професійно, як справжня. Зловмисники копіюють логотипи банків, відомих компаній та державних органів, використовують зображення політиків або бізнесменів і створюють сайти, які майже не відрізняються від оригіналів.
Через це традиційна порада «бути уважним» уже не вирішує проблему. Якщо реклама проходить через перевірену платформу й показується алгоритмами великої соцмережі, користувач підсвідомо сприймає її як безпечнішу.
Польська ініціатива фактично ставить ширше питання: хто має оплачувати наслідки цифрового шахрайства — лише жертва, яка повірила рекламі, чи також платформа, яка заробила на її показі.
Якщо Єврокомісія підтримає жорсткий підхід, це може створити важливий прецедент для всього ЄС. Тоді Meta та інші великі платформи будуть змушені значно більше інвестувати в автоматичне виявлення шахрайства, перевірку рекламодавців і блокування незаконних застосунків ще до початку масового поширення.
