Через 73 роки після завершення бойових дій Корейська війна юридично так і не закінчилася мирним договором. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон запропонував змінити цю реальність: Сеул закликав КНДР повернутися до переговорів і почати рух від перемир’я 1953 року до повноцінного мирного режиму.
Заява прозвучала 15 серпня — у день, коли Корея відзначає звільнення від японського колоніального правління. Лі наголосив, що двом корейським державам потрібні механізми мирного співіснування та запобіжники, які не дозволять локальній кризі перерости у велику війну.
Сеул говорить не лише про символічний мирний договір
Пропозиція передбачає ширший переговорний процес. Південнокорейський президент закликав до діалогу між КНДР та іншими зацікавленими сторонами й дав зрозуміти, що в такому форматі можна було б обговорювати також ефективні заходи щодо ядерного потенціалу Пхеньяна.
Для Корейського півострова це принципове питання. Після 1953 року там діє угода про припинення вогню, а не мирний договір. Формально дві Кореї залишаються у стані незавершеного конфлікту, а демілітаризована зона між ними є однією з найбільш озброєних ділянок кордону у світі.
Лі вже раніше обіцяв відмовитися від спроб змінити політичну систему КНДР і будувати відносини на принципі мирного співіснування. Нинішня заява фактично перетворює цю позицію на дипломатичну пропозицію: спочатку стабілізація, потім переговори про ширшу архітектуру безпеки.
Проблема в тому, що Пхеньян поки не демонструє готовності
КНДР останніми роками рухалася у протилежному напрямку. Кім Чен Ин відмовився від старої політики возз’єднання, назвав Південну Корею ворожою державою та посилив укріплення вздовж кордону. Пхеньян також відкидав попередні пропозиції Сеула про діалог.
Додатковим подразником залишаються спільні навчання Південної Кореї та США. Для Сеула вони є основою стримування, тоді як КНДР традиційно називає їх підготовкою до війни. Уже найближчими днями союзники мають розпочати чергові масштабні маневри, і це робить момент мирної пропозиції особливо складним.
Тому заява Лі поки що радше відкриває двері, ніж означає початок переговорів. Але на півострові, де будь-яка військова помилка може мати ядерний вимір, навіть спроба створити постійний канал розмови має значення. Сеул фактично пропонує змінити логіку відносин: не чекати великої політичної угоди, щоб знижувати напругу, а спочатку створити механізми, які не дадуть кризі вийти з-під контролю.
