Нігерія та США підписали рамкову угоду, яка має збільшити американські інвестиції у сектор твердих корисних копалин найбільшої за населенням країни Африки. Документ оформили в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Від Нігерії його підписав міністр розвитку твердих корисних копалин Деле Алаке, від американської сторони — заступник державного секретаря США Крістофер Ландау.
Нігерійське міністерство оцінює потенційну вартість мінеральних ресурсів країни приблизно у $700 млрд. Йдеться про широкий перелік корисних копалин, серед яких літій, золото, олово, залізна руда та інша сировина, важлива для промисловості й нових технологій. Рамкова угода має створити основу для приходу американського капіталу, але сама по собі не означає автоматичного запуску конкретних шахт чи проєктів.
Нігерія хоче перейти від експорту сировини до переробки
Абуджа прагне використати нові інвестиції не лише для збільшення видобутку. Одним із головних завдань уряд називає розвиток переробки всередині країни, створення робочих місць і підготовку місцевих фахівців. Такий підхід має дозволити Нігерії отримувати більшу частину доданої вартості від власних ресурсів, а не залишатися постачальником необробленої руди.
Для США домовленість вписується у ширшу стратегію диверсифікації постачання критично важливих мінералів. Попит на літій, графіт, рідкісноземельні елементи та іншу сировину зростає через розвиток акумуляторів, електротранспорту, електроніки та енергетичної інфраструктури. Вашингтон намагається розширювати партнерства з країнами, які мають значні запаси таких ресурсів.
Нігерія водночас намагається формалізувати власний гірничодобувний сектор, де тривалий час значну роль відігравав дрібний та нелегальний видобуток. Для великих міжнародних інвесторів важливими залишаються прозорість ліцензування, безпека, транспортна інфраструктура, доступ до електроенергії та зрозумілі податкові правила.
Рамкова угода має стати основою для конкретних проєктів
Сторони поки не назвали загальну суму майбутніх американських вкладень і не оприлюднили список компаній, які першими можуть скористатися новим механізмом. Тому нинішній документ варто розглядати передусім як політико-економічну основу для подальших контрактів, перевірки родовищ, створення спільних підприємств і фінансування інфраструктури.
Для Нігерії розвиток мінерального сектору є способом зменшити залежність державних доходів від нафти й газу. Попри значні запаси корисних копалин, їхній внесок в економіку поки набагато менший, ніж потенційно можливий. Уряд очікує, що залучення великих інвесторів допоможе модернізувати геологічну розвідку, технології видобутку та переробні потужності.
Подальший ефект угоди залежатиме від того, наскільки швидко сторони перейдуть від рамкових домовленостей до окремих інвестиційних рішень. Важливими будуть також умови для місцевих підприємств і працівників, екологічні вимоги та частка переробки, яка реально залишатиметься всередині Нігерії.
