Китай за один день здійснив два космічні запуски. Загалом на орбіту було виведено 20 супутників, повідомило Сіньхуа у суботу, 3 лютого.

Так, спершу о 7:37 ранку за місцевим часом з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань стартувала ракета-носій Long March-2C. Вона вивела на орбіту 11 супутників Geely-02. Вони належать китайському автовиробнику Geely Holding Group і призначені для забезпечення точними навігаційними даними безпілотних авто компанії.

А об 11:06 за місцевим часом відбувся другий запуск – з морської платформи в Південно-Китайському морі стартувала ракета-носій Smart Dragon-3 з дев’ятьма супутниками.

Інформація про виведені в космос супутники не надається, але відомо, що один із них – іноземний експериментальний космічний апарат NExSat-1. Його спільно створили Національне управління дистанційного зондування і космічних наук Єгипту та німецька компанія Berlin Space Technologies.

Smart Dragon-3 – твердопаливна ракета висотою 31 м, діаметром 2,7 м і стартовою вагою 140 тонн, розроблена для комерційних космічних пусків. Нинішня місія стала дя неї третьою.

5 грудня, китайська приватна космічна компанія Galactic Energy за допомогою своєї комерційної ракети-носія Ceres-1 Y9 вивела на орбіту два нові супутники, серед яких космічний апарат зі штучним інтелектом та інтегрованими функціями спостереження і зв’язку. Про це повідомляє CGTN. Ракета злетіла з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

Один із космічних апаратів, виведених на навколоземну орбіту, —  метеорологічний супутник  Tianyan-16, оснащений оновленим мікрохвильовим радіометром та модулем швидкісного лазерного зв’язку і здатний безперервно аналізувати метеорологічну ситуацію на планеті й оперативно передавати результати до центру управління на Землі.

Другий — Starpool 01-A, новітній інтелектуальний супутник зі штучним інтелектом, у якому інтегровані комунікаційні, навігаційні та системи дистанційного зондування в режимі реального часу.

Дана місія стала 11-м польотом ракет серії Ceres-1.

Китай планує за чотири роки вивести в космос більше 100 апаратів такого типу і об’єднати системи зв’язку, навігації та дистанційного зондування Землі в єдину систему, що дозволить значно розширити зони спостереження та ефективність і оперативність аналізу за рахунок інтеграції супутніх процесів.