У 2000 році, коли путін вперше вступив на посаду як російський президент, він підписав указ про створення восьми федеральних округів, чим заклав фундамент під майбутній устрій держави.

Наступного вівторка, 31 січня 2023 року, у Брюсселі, у будівлі Європейського Парламенту, відбудеться 5-й Форум Вільних Народів Постросії. Про це повідомляє видання Realist. Online.

За результатами заходу представники Форуму Вільних Народів Постросії планують оголосити Декларацію – Брюссельський Протокол.

Форум ВНП, як майданчик, спільно зі своїми партнерами - фракцією Європейського Парламенту European Conservatives and Reformists (ECR), насамперед депутатами ЄвроПарламенту (MEP) Анною Фортигою (Anna Fotyga) та Козьмою Злотовським (Kosma Zlotowski) організовує захід:  «The Imperial Russia: Conquer, Colonization and Genocide. Prospects for Deimperializaton and Decolonization». («Імперська росія: завоювання, колонізація та геноцид. Перспективи деімперіалізації та деколонізації»).

Захід покликаний познайомити євродепутатів, медіа, лідерів думок, дипломатів та політиків країн ЄС із планами щодо влаштування постпутінської державності на території нинішньої російської федерації. Заявлено обговорення наступним тем:

• плани та перспективи деколонізації нинішньої росії;

• знайомство з причинами нинішнього стану справ, пояснення про путіна і його кліку військових злочинців як симптому глибшої хвороби єдиної авторитарної імперської російської держави та фобій її «глибинного народу»;

• перспективи створення вільних і незалежних держав на постросійському просторі, їх стійкості та спроможності (у тому числі таких держав як Уральська Республіка, Башкортостан, Інгрія, Сполучені Штати Сибіру, Татарстан, Балтійська Республіка (Кенігсберг), Бурятія, Карелія, Ойратська Республіка Черкесія, Псковська Республіка, Саха, Біармія, Республіка Тверь, Кубань, Смаландія, Дон-Казакія, Республіка Чорнозем'я-Югоруссія, Комі, Залісся (московська Республіка), Федерація Тюмень-Югра, Новгородська Республіка, Чувашія, Хакасія, Нижегородська Республіка, Кумикія, Ірістон, Лапландія, Інгушетія, Ногайська Республіка, Удмуртія та інші).

• складності та ризики перехідного періоду та трансферу влади, варіанти практичної допомоги лідерам рухів корінних народів та регіонів у облаштуванні їх нових вільних держав;

• пошук рішень та стратегій максимально контрольованого, конструктивного та ненасильницького демонтажу останньої Імперії в Європі (і першої терористичної у світі), який стане прологом у майбутній світопорядок із безпечним та мирним співіснуванням націй та держав;

• засудження злочинів, репресій та геноцидів загальноросійського імперського кремлівського режиму;

• запобіжні практики країн ЄС і НАТО щодо поширення пропагандистських кліше та чекістських наративів, інструментів концептуального управління, які спекулюють на небажаності демонтажу імперії, подаючи його як катастрофу, а не можливість.

У ході проведення заходів організатори планують донести до широкої зацікавленої аудиторії таку інформацію:

• рф як держава-терорист, імперія, керована божевільними військовими злочинцями, буде і надалі створювати постійні загрози, дестабілізацію, гібридні атаки та війни для всіх своїх сусідів та інших країн, а власних громадян – продовжувати пригнічувати, поневолювати та репресувати, тому як екзистенційна загроза для всього людства єдина російська держава має припинити своє існування вже 2023 року;

• важливо переконати партнерів у необхідності створення конкретних цільових планів підтримки та невідкладної допомоги у звільненні корінних народів та регіонів від кремлівської окупації з її репресіями та злочинами;

• фактично вся «загальноросійська» опозиція є не більш ніж ще однією фалангою Імперського кремля, більшість організацій та персоналій (так звані «хороші росіяни») є агентами їхнього впливу, чиє завдання – створити запасний аеродром для відновлення терористичного режиму та зберегти вплив військових злочинців. Ці люди - псевдо опозиція та псевдо ліберали, вони не мають права представляти народи та регіони нинішньої рф, оскільки такі ж імперці як путін за своєю суттю (вони бажають просто змінити прізвище царя);

• "дерусифікація" газу, нафти, алюмінію, вугілля, урану, алмазів, зерна, лісу, золота etc. – усі ці ресурси є татарськими, башкирськими, сибірськими, карельськими, ойратськими, черкеськими, бурятськими, Саха, уральськими, кубанськими, ногайськими тощо. Вторгнення росії в Україну в 2022 році показало, що «під маскою руського миру» ховаються чекістські війни, чекістський ГУЛАГ, чекістські репресії та безвихідь «глибинного народу»;

• створення нової архітектури колективної безпеки (насамперед у Європі та північній Євразії), як одна з переваг демонтажу росії шляхом її деколонізації у 2023 році;

• необхідна повна денуклеаризація та максимальна демілітаризація нових незалежних держав постросійського простору як запорука безпеки та миру;

• демонтаж останньої імперії в Європі неминучий, тому він має бути контрольованим і конструктивним, - і це не тільки ключ до вирішення проблеми божевільної «єдиної росії», а й критично важливий та показовий приклад дій щодо інших колишніх «червоних» режимів, які залишаються загрозою глобальному та регіональному світу.

Нагадаємо, в 2000 році, коли путін вперше вступив на посаду як президент рф, він підписав указ про створення восьми федеральних округів, створивши тим самим передумови до майбутнього конфедеративного устрою росії.

російська імперія номінально існувала з 1613 до 1913 року. Після Першої світової війни вона разом з Османською, Австро-Угорською та Німецькою припинила своє існування. 1916 року монархія була повалена, а 1922 року за підтримки ззовні було створено тоталітарний «червоний» радянський союз. 1991 року срср припинив існування, але не генератори «червоних» режимів. У війні в Україні як третій світовій гібридній війні зійшлися питання транзиту влади та майбутнього існування росії та майбутній устрій усього світу. Перед судом історії мають постати «червоні» ідеології, а також «червоно-коричневі» (православно-імперські), як у 1946 році в Нюрнберзі була засуджена тоталітарна «чорна» ідеологія гітлера.

Також необхідна справедлива відплата за геноцид українського народу, який загалом триває стільки, скільки триває російсько-українська війна — з 2014 року і донині. Українці буквально платять кров'ю за майбутнє світу.