Нещодавнє дослідження Лондонського університету королеви Марії відкрило несподівану главу в історії еволюції. Виявляється, стародавні гігантські віруси, які колись вважалися лише загрозою, могли зіграти ключову роль у розвитку складних організмів, включаючи людину.

Стародавні гігантські віруси

Вчені виявили залишки геномів цих вірусів у ДНК одноклітинного організму Amoebidium, який має спільного предка з нами. Це свідчить про те, що віруси не просто інфікували наших предків, але й вносили свої гени в їхній геном, потенційно надаючи їм нові корисні властивості.

Amoebidium, як виявилося, навчився контролювати ці вірусні вставки, пригнічуючи їхню активність хімічним шляхом. Це дозволило йому не лише вижити під час напливу вірусної ДНК, але й інтегрувати її у свій геном, отримуючи таким чином нові гени та можливості.

Цей процес, як показало дослідження, був безперервним і динамічним, що свідчить про його важливість для еволюції. Вчені вважають, що вірусні вставки могли надати нашим предкам нові гени, які сприяли розвитку складних організмів.

ДНК людини

Цікаво, що подібні залишки стародавніх вірусів знайдені і в ДНК людини та інших ссавців. Раніше їх вважали просто “молекулярними скам’янілостями”, але тепер вчені припускають, що вони могли зіграти набагато важливішу роль в нашій еволюції, ніж ми думали.

Це дослідження не лише змінює наше розуміння ролі вірусів в еволюції, але й відкриває нові перспективи для дослідження взаємодії вірусів і їхніх господарів. Можливо, ці стародавні гіганти, яких ми колись вважали лише ворогами, насправді були нашими невидимими союзниками в довгому шляху еволюції.