В результаті помітного повороту подій у морській екології зоологи підтвердили перший випадок, коли косатки, або Orcinus orca, полювали на великих білих акул, Carcharodon carcharias, в австралійських водах. Це важливе відкриття додає нового виміру нашому розумінню складних взаємодій між головними океанськими хижаками.

Біла акула (Carcharodon carcharias), вбита косатками (Orcinus orca)

Докази такої хижацької поведінки з’явилися в жовтні минулого року, коли на узбережжі мису Бріджуотер на південному заході Вікторії була знайдена мертва біла акула. Спочатку довжина акули оцінювалася приблизно в три метри, пізніше було виявлено, що вона набагато більше – 4,9 метра. Вона мала чіткі розриви та сліди укусів, особливо між грудними плавниками, характерною стратегією нападу косаток, спрямованих на багату поживними речовинами печінку своєї жертви.

Генетичне підтвердження хижацтва косаток

Адам Міллер, провідний зоолог з Університету Дікіна, разом зі своєю командою провів ретельне дослідження останків акули. Їх аналіз виявив високу концентрацію ДНК косатки в мазках, взятих з ран акули, що остаточно вказує на косаток як на винуватців нападу.

Цей інцидент знаменує собою перший підтверджений випадок нападу косатки на білу акулу в австралійських водах. Хоча було відомо, що місцеві косатки полювали на менші види акул, такі як блакитна акула (Prionace glauca) та мако (Isurus oxyrinchus), заради їх печінки, це перший задокументований випадок великої білої акули. Раніше лише окремі свідчення вказували на можливу агресію косаток стосовно білих акул в таких регіонах, як острів Кенгуру і острови Нептуна на півдні Австралії.

Наслідки для популяції великої білої акули

Така хижацька поведінка косаток може створити додаткові проблеми для вже вразливої популяції австралійських білих акул. Масштаби та частота таких нападів, а також конкретна група косаток, відповідальних за таку поведінку біля мису Бріджуотер, залишаються невідомими.

Таким чином, ця нова поведінка косаток, що полюють на великих білих акул біля узбережжя Вікторії, є значним розвитком у нашому розумінні взаємодії морських хижаків і викликає важливі питання щодо впливу на популяції акул в австралійських водах.