Саме завдяки Бенджаміну Франкліну створено першу морську карту із зображенням течії Гольфстриму. Причиною її створення стали затримки пошти, яка прямувала з Британії.

На початку існування трансатлантичного поштового сполучення посилки, відправлені з Британії на східне узбережжя Північної Америки, часто стикалися з несподіваними затримками і йшли на тижні довше, ніж передбачалося. Ця проблема спантеличувала митників, доки Бенджамін Франклін, майбутній батько-засновник Сполучених Штатів, не втрутився у розслідування, пише IFLScience.

Результатом стало створення першої морської карти Гольфстриму, що стало великим проривом у навігації. Гольфстрим, течію Атлантичного океану, що тече на схід, вперше помітив на початку XVI століття іспанський дослідник Хуан Понсе де Леон. Під час плавання до Карибського моря де Леон і його команда помітили, що ця сильна течія перешкоджає їхньому просуванню, фактично протидіючи вітру, який рухав їхні кораблі.

До XVIII століття Гольфстрим все ще не позначали на морських картах, що призводило до значної плутанини серед капітанів британських поштових кораблів, які не знали про її існування.

У 1769 році, перебуваючи на посаді генерального поштмейстера Британської Америки, Бенджамін Франклін отримав скарги на триваліший час у дорозі британських пакетботів порівняно з американськими торговельними суднами. Франклін проконсультувався зі своїм двоюрідним братом Тімоті Фолгером, китобоєм і капітаном, який пояснив, що американські моряки знають, що потрібно уникати Гольфстриму, щоб пришвидшити подорож — порада, яку часто ігнорували британські моряки.

Використовуючи ескізи Фолджера, Франклін створив першу карту Гольфстриму, маючи на меті розповсюдити її серед британських моряків. На жаль, багато хто ігнорував цю карту, продовжуючи плавати прямо через Гольфстрим і зазнаючи зрештою затримок.

Роками пізніше, будучи послом Сполучених Штатів у Франції, Франклін перетнув Атлантику і на власні очі побачив Гольфстрим, вимірявши її температуру термометром. У листі до французького вченого Альфонса Леруа він зазначив, що Гольфстрим завжди тепліший за навколишнє море і не виблискує вночі. На основі цих спостережень Франклін висунув гіпотезу, що тепліше повітря над Гольфстримом може викликати атмосферні збурення, такі як торнадо і водоспади, виявляючи вплив течії на погодні умови.

Франклін також радив, що судна можуть скоротити свої трансатлантичні переходи, оминаючи Гольфстрим під час подорожі з Європи до Північної Америки та залишаючись в його межах під час подорожі з Америки до Європи.