На думку дослідників, потепління змінює хімічний склад води, що впливає і на її забарвлення.

Водойми у віддалених регіонах Аляски протягом останнього десятиліття змінюють колір з прозоро-блакитного на іржаво-помаранчевий. Науковці вважають, що причиною цього стала зміна клімату.

Ken Hill/National Park Service

Дослідники простежили тенденцію після того, як проаналізували супутникові знімки з 1985 року, повідомляє ScienceAlert. Результати дослідження опублікували в науковому журналі Communications Earth & Environment.

Уперше зміни у забарвленні вод віддалених потоків на заполярному гірському хребті Брукс, що на Алясці, виявили в 2018 році.

"Існують місця, в яких води річок на вигляд майже як суміш апельсинового соку та молока. Ці помаранчеві струмки можуть становити проблему через свою токсичність, а також перешкоджати міграції риби до місць нересту", – каже еколог Служби національних парків США Джон О’Доннел Пулен.

Дослідники встановили, що зміна кольору вод у час збігається із початком підвищенням температури повітря та збільшенням опадів.

Ken Hill/National Park Service

Група науковців використала публічні звіти, супутникові світлини та зразки води, аби з’ясувати, що стало причиною різких змін.

Деякі зразки вод показали високі концентрації заліза та інших токсичних металів, як-от цинку, міді, нікелю та свинцю, порівняно із найближчими потоками, які мали звичайний вигляд.

В окремих випадках ці речовини настільки забруднювали воду, що звична кислотність із рівня 8 одиниць збільшувалася до 2,3 (менше число відповідає більшій кислотності).

Вивчення знімків, зроблених супутником, показало, що зміна в кольорі води у часі співпадає із потеплінням і збільшенням кількості снігопадів.

"Наша робоча гіпотеза полягає в тому, що танення вічної мерзлоти дозволяє воді проникати глибше та взаємодіяти з мінералами, які були заблоковані протягом тисяч років", – пояснює Пулен.

На думку науковців, постійне потепління, яке змушує Арктику нагріватися майже в чотири рази швидше, ніж решту планети, розморожує мерзлу землю. Зрештою це посилює активність бактерій і поширення чагарників, корені яких ще більше порушують цілісність ґрунтів.

 Разом ці процеси спричиняють витіснення мінералів у водойми.

"Зміна клімату та пов’язане з нею відтавання вічної мерзлоти, очевидно, є основними причинами погіршення стану водойм.

Водночас зміна забарвлення води пов’язана із різким зниженням різноманітності найменших безхребетних і чисельності риби", – підсумовують дослідники.

Така зміна хімічного складу води через загрожує не лише дикій природі, а й місцевим жителям, які використовують її для пиття та рибальства.