Тривалі воєнні дії та нові порушення енергопостачання можуть стати основним ризиком для економіки Близького Сходу й сусідніх країн, попереджає Міжнародний валютний фонд. У регіональному огляді, представленому під час жовтневих міжнародних фінансових зустрічей, фонд наголошує: навіть там, де господарська діяльність уже пристосувалася до перебоїв, запас стійкості не є безмежним.
У прогнозі МВФ для групи країн Близького Сходу, Північної Африки та Пакистану передбачено скорочення економіки в 2026 році приблизно на 1,3% після зростання попереднього року. Прогнозована зміна не означає, що кожна країна матиме однаковий спад. Економіки виробників енергоносіїв, імпортерів палива та держав, безпосередньо зачеплених війною, стикаються з принципово різними проблемами.
Як конфлікт впливає на ціни поза зоною бойових дій
Дорожче паливо підвищує собівартість перевезень і промислового виробництва, а порушення морських маршрутів збільшує час доставки. Підприємства можуть тимчасово працювати на запасах і змінювати постачальників, однак ці механізми лише пом’якшують, а не скасовують шок. Особливо вразливими залишаються країни, для яких витрати на імпорт енергії займають значну частину валютних надходжень.
Директор департаменту МВФ Джихад Азур звернув увагу на різну швидкість пристосування регіональних економік. Наявність альтернативних маршрутів, резервів та раніше накопичених фінансових ресурсів допомагала переживати попередні перебої. Але повторні удари по критичній інфраструктурі або тривале обмеження морських перевезень можуть швидко вичерпати ці можливості.
Чому прогноз відновлення не означає гарантованого зростання
МВФ очікує відновлення у 2027 році за умови поступової нормалізації торгівлі та видобутку. Це базовий сценарій, а не обіцянка. Якщо конфлікт триватиме або інфраструктуру буде пошкоджено знову, фактичні результати можуть суттєво відхилитися від оцінок. Навіть після відновлення експорту окремим країнам доведеться покривати значні витрати на ремонт і соціальну підтримку.
У фінансових прогнозах особливо важливо розмежовувати реальний спад виробництва та тимчасове падіння доходів від експорту. Коли морські шляхи перекриті, товар може існувати на складах, але не потрапляти до покупця в потрібний момент. Через це страждають податкові надходження, валютний ринок і здатність держав фінансувати імпорт. Повернення логістики до нормальної роботи часто стає передумовою, а не наслідком економічного відновлення.
Практична рекомендація фонду полягає в збереженні цінової стабільності та бюджетних резервів замість короткочасних заходів, які неможливо фінансувати довго. Світова економіка відчуває ці ризики через пальне, добрива, перевезення й продовольчі ціни, навіть якщо бойові дії відбуваються далеко від основних центрів споживання.
