Торговельний конфлікт Канади зі Сполученими Штатами несподівано змінив політичні настрої в Квебеку. Підтримка незалежності франкомовної провінції опустилася приблизно до 30%, а лідер Parti Québécois Поль Сен-П’єр Пламондон заявив, що в разі перемоги його партії швидкого референдуму не буде.
Політик обіцяє відкласти голосування щонайменше до завершення нинішнього президентського терміну Дональда Трампа 20 січня 2029 року. За його словами, питання про майбутнє Квебеку потребує спокійної політичної атмосфери, а різка торговельна політика Вашингтона та заяви про Канаду створюють надто нестабільний зовнішній фон.
Це помітний поворот для партії, яка традиційно будувала ідентичність навколо суверенітету. Parti Québécois залишається конкурентоспроможною на провінційних виборах, однак її підтримка не означає автоматичної підтримки відокремлення від Канади.
Тарифи США посилили канадський патріотизм
Особливий вплив на настрої в Квебеку мали американські мита на канадську сталь та інші товари. Для промислових регіонів провінції торговельна напруга означає ризик скорочень, зупинки інвестицій і втрати доступу до найбільшого зовнішнього ринку.
У цій ситуації частина виборців почала сильніше асоціювати економічну безпеку саме з Канадою як великою державою, здатною вести переговори з Вашингтоном від імені всієї країни. Риторика Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат» також мала протилежний від очікуваного ефект: вона посилила загальноканадську солідарність.
Для квебекських сепаратистів це створює складну дилему. Вони можуть залишатися популярними як критики місцевої влади, просувати захист французької мови та більшу автономію, але водночас не мати більшості для головної стратегічної мети — створення незалежної держави.
Квебек уже двічі був близький до розриву з Канадою
Провінція проводила референдуми про суверенітет у 1980 та 1995 роках. Друге голосування стало особливо драматичним: прихильники єдності Канади перемогли з мінімальною перевагою. Відтоді підтримка незалежності коливалася, але нового референдуму не проводили.
Нинішня ситуація показує, що питання суверенітету не зникло, однак його політична терміновість зменшилася. Для більшості виборців на перший план виходять вартість життя, житло, охорона здоров’я, економічне зростання та відносини зі США.
Parti Québécois тепер намагається переконати прихильників незалежності, що відкладення референдуму не означає відмову від мети. Проте чим довше голосування переноситься, тим більше партії доведеться доводити, що суверенітет залишається практичним проєктом, а не лише історичним символом квебекської політики.
