Дострокові парламентські вибори в Казахстані завершилися переконливою перевагою нової провладної партії Adilet. За даними трьох окремих екзитполів, політична сила отримала від 70% до 72% голосів, а явка перевищила 74%. Остаточні результати має затвердити виборча адміністрація, однак уже попередні цифри вказують на формування нового парламенту з дуже сильними позиціями президентського табору.
Adilet з’явилася лише цього року, але швидко стала головним політичним проєктом влади. Її створили близькі до президента Касима-Жомарта Токаєва політики, а згодом партія поглинула Amanat — силу, яка багато років домінувала в казахстанській політиці. За екзитполами, ще чотири невеликі партії також проходять до парламенту, хоча їх не вважають жорсткою системною опозицією президентові.
Для Токаєва ці вибори мають значно ширше значення, ніж проста зміна складу парламенту. Вони відбулися після масштабної конституційної перебудови, яка змінила архітектуру державної влади та відкрила новий етап у політичній системі найбільшої економіки Центральної Азії.
Казахстан перейшов до однопалатного парламенту
Нова конституція ліквідувала попередню двопалатну модель і створила єдиний парламент. Разом із цим у системі влади з’явилася посада віцепрезидента. Токаєв уже заявив, що назве кандидата на цю посаду протягом найближчих семи-десяти днів, але поки не розкрив, про кого саме йдеться.
Найважливішим політичним наслідком конституційної реформи стало рішення, яке дозволяє чинному президентові претендувати на ще один семирічний термін. Сам Токаєв під час голосування в Астані сказав, що говорити про його участь у наступних президентських виборах поки зарано.
Формально це не означає автоматичного висунення, однак нові правила прибирають юридичну перешкоду для такого сценарію. Саме тому парламентські вибори розглядаються як важливий етап консолідації політичної системи довкола нинішнього глави держави.
Токаєв продовжує демонтаж старої системи Назарбаєва
Касим-Жомарт Токаєв очолює Казахстан із 2019 року, коли став наступником Нурсултана Назарбаєва. Спочатку перехід влади виглядав контрольованим, однак після масових заворушень 2022 року між двома політичними центрами стався остаточний розрив. Токаєв називав ті події спробою перевороту з боку сил, пов’язаних зі старою елітою.
Відтоді в країні послідовно змінювали кадрову, інституційну та партійну конструкцію. Посилення Adilet фактично завершує перехід від старої партійної системи до нової, де головні важелі контролю зосереджені навколо чинного президента.
Для зовнішнього світу стабільність Казахстану має особливе значення. Країна є великим виробником нафти, урану та критично важливих мінералів і водночас підтримує робочі відносини із Заходом, Китаєм та росією. Саме тому подальша концентрація влади в Астані впливатиме не лише на внутрішню політику, а й на баланс сил у всій Центральній Азії.
