Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш використав свою останню промову на Генеральній Асамблеї в нинішній каденції, щоб закликати світових лідерів до глибшого міжнародного контролю над штучним інтелектом, реформування глобальних інституцій та активнішого врегулювання конфліктів.
Його повноваження завершуються 31 грудня, тому виступ став своєрідним підсумком десятирічної роботи на чолі Організації Обʼєднаних Націй. Гутерреш наголосив, що міжнародна система дедалі гірше відповідає масштабам сучасних криз і потребує оновлення.
ШІ став однією з центральних тем фінальної промови
Гутерреш закликав держави створити багатосторонню систему управління ризиками штучного інтелекту з незалежним контролем. Йдеться про правила, які мали б запобігати найнебезпечнішим сценаріям застосування технологій, не блокуючи при цьому інновації.
На думку генсека, розвиток ШІ вже настільки швидкий, що національних законів недостатньо. Потужні моделі використовуються глобально, а їхні ризики не зупиняються на кордонах. Саме тому він виступає за міжнародну координацію, спільні стандарти безпеки й незалежний нагляд.
Гутерреш також повʼязав питання ШІ з нерівністю між країнами. Якщо доступ до найпотужніших систем концентруватиметься лише у кількох державах і корпораціях, технологічний розрив може посилити економічну та політичну залежність інших регіонів.
Реформа ООН має охопити безпеку, клімат і гуманітарну систему
У своїй промові генсек знову заявив, що нинішні механізми міжнародної безпеки часто не працюють через політичне блокування та суперництво великих держав. Він закликав до реформ, які зроблять глобальні інституції більш представницькими та здатними швидше реагувати на кризи.
Окремий блок був присвячений клімату. Гутерреш заявив, що забруднювачі мають нести більшу відповідальність, а держави повинні прискорити перехід від викопного палива до чистої енергетики. Він також наголосив на потребі захищати гуманітарні місії та міжнародне право під час воєн.
Фінальна промова не запропонувала одного універсального рішення, але чітко окреслила головні виклики, які Гутерреш вважає визначальними для наступного керівництва ООН: технологічні ризики, війни, клімат і довіра до міжнародних інституцій.
Окремо він наголосив, що довіра до міжнародних інституцій залежить від того, чи бачать громадяни реальні результати їхньої роботи. За його словами, реформа має стосуватися не лише структури, а й здатності ООН швидше діяти під час криз.
