Після напруженого засідання ради ФІФА в Цюриху між керівництвом міжнародної футбольної організації та європейськими делегатами залишилися серйозні розбіжності щодо фінансової прозорості. Президент Джанні Інфантіно визнав помилки під час роботи над спірним інвестиційним проєктом, пов’язаним із комерційними правами на чемпіонат світу, але це не зняло всіх запитань учасників засідання.
Суперечка виникла навколо задуму залучити інвесторів до операцій із комерційними правами на суму, що оцінювалася приблизно у 4,2 мільярда доларів. Плани зрештою залишилися нереалізованими, однак частина футбольних функціонерів вимагає пояснити, як готувалася угода, хто оцінював її ризики та чому ключові рішення обговорювали без достатнього інформування всіх зацікавлених сторін.
Що найбільше непокоїть європейські асоціації
Представники УЄФА вказують не тільки на фінансові ризики, а й на процедури ухвалення рішень. Якщо комерційна угода зачіпає надходження, які фінансують футбольні програми по всьому світу, члени організації очікують чіткої інформації про її умови. Заперечення пов’язані з роллю ради ФІФА, доступом до документів і можливістю незалежної оцінки інвестиційних рішень.
Організація посилається на судові процеси, які обмежують розкриття окремих деталей. Але юридичні обмеження не усувають ширшої дискусії: якою має бути підзвітність глобальної спортивної структури, що розпоряджається величезними комерційними потоками. Без чітких процедур навіть відхилений проєкт здатний підірвати довіру до управління.
Чому конфлікт може тривати до наступних виборів
Інфантіно зберігає підтримку багатьох національних федерацій, зокрема в Африці й Азії, тоді як частина європейських керівників вимагає змін. Це робить конфлікт політичним, а не лише бухгалтерським. Розподіл фінансування між федераціями також впливає на позиції делегатів, які оцінюють обіцянки розширити підтримку футболу на місцевому рівні.
У центрі дискусії є й доля коштів, які міжнародна федерація обіцяє спрямовувати на розвиток футболу. Національні асоціації використовують такі програми для тренерської освіти, молодіжного спорту й інфраструктури. Тому непрозорі інвестиційні рішення можуть зачепити не лише керівництво організації, а й довіру місцевих федерацій до механізму фінансування. Публічні критерії розподілу допомогли б відокремити спортивні пріоритети від політичних суперечок.
Наступні кадрові рішення у ФІФА та президентські вибори, заплановані на березень 2027 року, можуть надати суперечці нового значення. Водночас з нинішніх заяв не випливає, що конкретних посадовців уже визнали винними у порушеннях: для таких висновків потрібні перевірені документи й результати відповідних процедур.
