Індустріальні парки мають до 15 серпня подати заявки на державне фінансування інфраструктурних проєктів і відновлення пошкоджених об’єктів. Для парків, що зазнали руйнувань, держава може покрити до 80% вартості відновлення, але не більше 200 млн грн на один проєкт.
Такий механізм є частиною політики розвитку промислових майданчиків, де підприємства можуть розміщувати виробництво поруч із готовими мережами, дорогами, енергетичною та іншою інфраструктурою. У воєнних умовах держава додала окремий акцент на відновленні пошкоджених парків.
До 80% витрат може профінансувати держава
Для відновлення зруйнованої або пошкодженої інфраструктури передбачене співфінансування до 80%. Решту витрат має забезпечити ініціатор проєкту або інші джерела фінансування. Верхня межа державної підтримки становить 200 млн грн.
Такий підхід зменшує навантаження на громади та керуючі компанії, але водночас змушує їх вкладати власний ресурс і доводити економічну життєздатність проєкту.
Фінансування доступне не лише для відновлення
Підтримка індустріальних парків використовується і для створення нової інженерно-транспортної інфраструктури. Йдеться про під’їзні дороги, електромережі, водопостачання, водовідведення та інші об’єкти, без яких підприємства не можуть повноцінно запускати виробництво.
Ключова логіка програми полягає в тому, що держава фінансує не окремий приватний завод, а спільну інфраструктуру майданчика, якою користуватимуться кілька резидентів.
Дедлайн 15 серпня вже близько
Оскільки на підготовку заявки залишилося лише кілька днів, потенційним учасникам важливо завершити кошториси, підтвердити джерела співфінансування та перевірити відповідність проєкту умовам програми. Неповний пакет документів може означати втрату можливості отримати фінансування в поточному відборі.
Для громад індустріальний парк може бути способом швидко залучити нові виробництва і податкові надходження. Для держави — інструментом відновлення промисловості та створення робочих місць. Саме тому фінансування інфраструктури таких майданчиків залишається одним із пріоритетів економічної політики.
Індустріальні парки конкуруватимуть за обмежений ресурс
Подання заявки саме по собі не гарантує фінансування. Проєкти оцінюватимуть за готовністю, економічним ефектом, реалістичністю кошторису та здатністю ініціатора забезпечити свою частину співфінансування. Тому перевагу матимуть майданчики, де вже є потенційні або чинні резиденти.
Для місцевої влади це стимул не просто зареєструвати парк, а довести, що він може залучити реальне виробництво. Державна підтримка інфраструктури має сенс лише тоді, коли після її створення з’являються підприємства, робочі місця та податкові надходження.
