У Європейському Союзі знову набирає силу дискусія про те, як використати заморожені активи центрального банку росії для підтримки України. Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали повернути це питання на рівень міністрів закордонних справ ЄС.
Йдеться приблизно про €210 млрд російських державних активів, заблокованих у країнах Євросоюзу після повномасштабного вторгнення. Близько €185 млрд із цієї суми перебувають у бельгійському депозитарії Euroclear.
Чотири країни вважають нинішньої допомоги недостатньою
ЄС уже погодив кредит Україні на €90 млрд для 2026–2027 років, однак група держав вважає, що цього недостатньо для покриття коротко- і довгострокових потреб країни.
Міністри закордонних справ чотирьох держав пропонують доручити технічним експертам Єврокомісії пошук нових юридичних і фінансових схем, які дозволили б використати заморожені кошти на користь України.
Раніше Єврокомісія вже розглядала механізм, за яким російські активи могли б стати основою для кредиту Україні на суму до €165 млрд. Повернення коштів передбачалося лише після того, як росія виплатить Україні репарації.
Однак Бельгія заблокувала попередній варіант, вказавши на юридичні ризики. Брюссель побоювався, що саме на Бельгію можуть лягти потенційні судові претензії та вимоги компенсацій через те, що найбільша частина активів зберігається в Euroclear.
Новий раунд суперечки очікується вже на початку вересня
Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція хочуть обговорити тему на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 1–2 вересня в Ірландії. Поки що немає ознак, що бельгійська позиція радикально змінилася, тому швидкого компромісу не гарантовано.
Водночас новий імпульс може дати робота над багаторічним бюджетом Євросоюзу на 2028–2034 роки. Чим більше коштів для України вдасться залучити з інших джерел, тим менше навантаження припаде на бюджети держав-членів.
Для ЄС ця суперечка має ще один вимір — довіру до майбутньої системи фінансування України. Якщо заморожені активи вдасться використати юридично стійким способом, це могло б створити окремий великий фінансовий ресурс, який не залежить щороку від нових внесків національних бюджетів.
Водночас прихильникам такого рішення доведеться переконати держави, які побоюються судових наслідків і ризиків для європейської фінансової інфраструктури. Саме пошук механізму, що розподіляє ці ризики між усім ЄС, а не залишає їх переважно Бельгії та Euroclear, може стати ключем до компромісу.
Прихильники активнішого використання заморожених коштів наголошують: якщо росія не отримає ці гроші назад до виплати репарацій, логічніше спрямувати ресурс на захист України зараз, а не залишати його лише для післявоєнної відбудови. Саме навколо цього аргументу, ймовірно, й розгорнеться новий етап європейської дискусії.
