Армія США запускає масштабну програму розвитку ядерних мікрореакторів для військових баз. П’ять приватних компаній отримають можливість укласти контракти загальною вартістю до 2,2 млрд доларів на проєктування, будівництво та експлуатацію компактних реакторів.
Програма отримала назву Janus. Її мета — створити автономні джерела електроенергії для баз, які можуть працювати навіть у разі масштабного відключення цивільної мережі або проблем із постачанням пального.
Перший реактор хочуть запустити до вересня 2028 року
Мікрореактори мають бути заводського виробництва, транспортабельними й значно компактнішими за традиційні атомні станції. Потужність одного апарата може сягати приблизно 20 МВт.
Учасниками програми стали Westinghouse, BWXT, General Atomics, Radiant та Antares Nuclear. Армія не розкрила точну суму, яку отримає кожна компанія, але Radiant уже повідомила, що її контракт може становити до 750 млн доларів і включати до 15 реакторів Kaleidos.
Перший демонстраційний реактор планують розгорнути до вересня 2028 року. Надалі військові хочуть перевірити технологію на кількох базах і зрозуміти, чи можна масштабувати її на віддалені гарнізони в Алясці та на островах.
Саме віддалені об’єкти є особливо дорогими з погляду енергетики. На окремих базах електроенергія сьогодні обходиться приблизно у 40 центів за кіловат-годину через високі витрати на доставку пального та обмежену інфраструктуру.
Армія фактично створює власний ринок нової ядерної технології
Військові розглядають Janus не лише як оборонний проєкт. Якщо технологія стане надійною й дешевшою, вона може перейти на цивільний ринок — до шахт, промислових об’єктів, дата-центрів та віддалених громад.
Армійські реактори мають відповідати екологічним і безпековим нормам, подібним до вимог для комерційних атомних установок. Водночас регулювати їх буде сама армія, а не Комісія з ядерного регулювання США.
Це робить програму незвичною: Пентагон одночасно виступає замовником, випробувальним майданчиком і регулятором технології. Прихильники такого підходу вважають, що він дозволить значно швидше пройти шлях від прототипу до реальної експлуатації.
Для американських військових автономна енергетика стає питанням стратегічної стійкості. Сучасні бази залежать від серверів, радарів, систем зв’язку й заряджання безпілотників, тому втрата електроенергії може паралізувати роботу навіть без прямої атаки на сам об’єкт.
