Українська індустрія безпілотників поступово перебудовує постачання комплектувальних, однак окремі технологічні вузли й досі залежать від китайського виробництва. За даними, наведеними в журналістському дослідженні, частка прямих закупівель китайських деталей скоротилася з приблизно 90% у 2024 році до 28% у 2026-му. Зниження цього показника не означає повного розриву виробничих ланцюгів.
Чому місце складання не завжди означає незалежність
Частина компонентів надходить через треті країни, а деякі вироби, формально придбані в інших постачальників, усе одно містять деталі або матеріали китайського походження. Особливо складно оперативно замінити тепловізійні сенсори, окрему електроніку та сировину, потрібну для високотехнологічної оптики.
Водночас українські підприємства нарощують власне виробництво двигунів, плат і систем керування. Деякі виробники повідомляють, що вже забезпечують локально більшість комплектувальних своїх моделей. Це дає змогу швидше змінювати конструкцію відповідно до потреб військових і скорочувати час між випробуваннями та серійним випуском.
Експортні обмеження Пекіна створюють додаткову невизначеність. Навіть коли продукція доступна на ринку, терміни постачання і вимоги до посередників можуть впливати на виробничі плани. Альтернативні західні компоненти часто дорожчі, а їхні обсяги не завжди відповідають попиту.
Технологічна самостійність у сфері дронів означає не тільки збільшення кількості зібраних апаратів. Вирішальними стають доступ до матеріалів, стійка логістика, якість серійного виробництва і можливість ремонтувати техніку без критичних імпортних залежностей.
