Європейське космічне агентство вивело на орбіту одразу два великі апарати спостереження Землі — FLEX і Sentinel-3C. Вони стартували на ракеті Vega-C з космодрому у Французькій Гвіані, а після розділення встановили звʼязок із центром керування. Тепер місії проходять етап введення в експлуатацію та перевірки приладів.
Хоча обидва супутники спостерігатимуть Землю, їхні завдання відрізняються. FLEX спеціалізується на вимірюванні слабкого світіння хлорофілу в рослинах, а Sentinel-3C продовжує програму регулярного моніторингу океанів і поверхні суші. Разом вони дадуть дослідникам більш повну картину стану екосистем.
FLEX спробує побачити фотосинтез із космосу
Рослини під час фотосинтезу поглинають сонячну енергію, але невелику її частину випромінюють назад у вигляді флуоресценції. Це світіння дуже слабке, однак його можна виміряти чутливим спектрометром. Саме на цьому побудована місія FLEX.
Для науковців флуоресценція є важливим показником того, наскільки активно рослина використовує світло. Зміни можуть свідчити про посуху, температурний стрес або інші проблеми ще до того, як вони стануть очевидними на звичайних супутникових знімках. Це дає нові можливості для дослідження вуглецевого циклу та продуктивності рослинності.
Sentinel-3C посилить довгу серію кліматичних спостережень
Sentinel-3C приєднується до інших апаратів сімейства Sentinel-3. Їх використовують для вимірювання температури поверхні океану та суші, кольору океану, висоти морської поверхні та стану льоду. Для кліматичних досліджень особливо важлива безперервність таких спостережень протягом багатьох років.
Спільний запуск двох великих місій став можливим завдяки новому адаптеру, який дозволив розмістити апарати один над одним під головним обтічником Vega-C. Після виходу на потрібну орбіту Sentinel-3C відокремився першим, а FLEX — приблизно через годину.
Наступний етап — калібрування інструментів. Фахівці порівнюють перші вимірювання з наземними даними, перевіряють стабільність сенсорів і лише після цього запускають регулярне виробництво інформаційних продуктів.
Подальші спостереження та калібрування дадуть змогу уточнити перші висновки. Для космічної науки особливо важливі довгі серії вимірювань: вони допомагають відрізнити стійкі закономірності від випадкових змін і перевірити моделі на нових даних. Саме тому нинішній результат розглядають як основу для наступного етапу досліджень, а не як завершення роботи над темою.
