Перу розраховує протягом найближчих пʼяти-шести років збільшити річний видобуток міді приблизно на 1 млн тонн завдяки запуску нових гірничих проєктів. Міністр енергетики та гірничої промисловості Гільєрмо Шінно заявив, що до потенційних інвестицій придивляються компанії зі США та Китаю, а новий уряд намагається скоротити бюрократичні процедури, які роками затримували освоєння родовищ.
Перу є третім за величиною виробником міді у світі. Цього року країна очікує видобути приблизно 2,5–2,7 млн тонн металу, тобто обсяг залишається близьким до рівня останніх років. Стагнацію пояснюють поступовим зниженням якості руди на старих родовищах, складними процедурами погодження та періодичними соціальними конфліктами навколо великих шахт.
Новий уряд обіцяє швидше погоджувати великі проєкти
Адміністрація президентки Кейко Фухіморі, яка працює близько двох місяців, зробила прискорення інвестицій одним із головних завдань у гірничому секторі. За словами міністра, компанії стали активніше контактувати з урядом щодо проєктів, які роками перебували на стадії підготовки або очікували дозволів.
Перу має великий портфель перспективних мідних родовищ, але між відкриттям ресурсів і початком промислового видобутку часто проходять роки. Інвесторам потрібно отримати екологічні дозволи, домовитися з місцевими громадами, підготувати водопостачання, дороги, електромережі та іншу інфраструктуру. Уряд планує спростити адміністративну частину цього процесу без скасування базових екологічних вимог.
За оцінкою міністерства, сумарний ефект нових проєктів може додати приблизно мільйон тонн міді на рік. Якщо цей план реалізується, Перу суттєво скоротить розрив із найбільшими світовими виробниками та посилить свою роль на ринку металу, попит на який зростає через електрифікацію, будівництво мереж, дата-центрів і відновлювану енергетику.
За перуанську мідь конкурують китайські та американські інвестори
Інтерес до Перу посилюється на тлі глобальної конкуренції за критичні мінерали. Китайські компанії вже мають значну присутність у перуанському гірничому секторі, тоді як американські інвестори прагнуть розширити доступ до ресурсів, важливих для промисловості та енергетичної інфраструктури.
Для самої країни головним питанням є не лише збільшення фізичного видобутку, а й обсяг інвестицій, податкових надходжень та розвиток регіонів навколо шахт. Великі мідні проєкти можуть створювати робочі місця та фінансувати інфраструктуру, але водночас часто стають джерелом конфліктів через воду, землю та розподіл доходів.
Тому заявлене збільшення на 1 млн тонн поки є ціллю, а не гарантованим результатом. Реальні строки залежатимуть від швидкості дозволів, домовленостей із громадами, цін на мідь і готовності компаній вкладати мільярди доларів у нові шахти та розширення чинних підприємств.
