Європейські моря влітку 2026 року прогрілися сильніше, ніж будь-коли за період надійних супутникових спостережень. За аналізом температур поверхні моря, середній показник у європейських водах у червні–серпні сягнув 21,6 °C — це найвище значення за 45 років доступних даних. Незвично тепла вода охопила великі ділянки від Ла-Маншу до Середземного моря й уже впливає не лише на природу, а й на економіку прибережних громад.
Одним із найпомітніших прикладів стала Біскайська затока біля узбережжя Франції та Іспанії. Її середня температура влітку становила близько 21,4 °C, що більш ніж на 2,4 градуса вище за середній рівень 1991–2020 років. У серпні супутникові вимірювання фіксували до 23,2 °C. До кінця серпня регіон уже пережив 186 днів морської теплової хвилі — тобто умови, за яких вода щонайменше пʼять днів поспіль залишається значно теплішою за історичну норму.
Зникають водорості й традиційні для узбережжя види
Найбільші зміни помітні на півночі Іспанії. Морські біологи оцінюють, що вздовж частини узбережжя Астурії з 2010 року зникло близько 95% великих заростей бурих водоростей. Такі підводні ліси створюють середовище для риби, морських їжаків, омарів і ракоподібних, тому їхнє скорочення швидко відбивається на всьому харчовому ланцюгу.
Холодолюбні водорості особливо чутливі до температур вище 20 °C. Раніше такі значення у Біскайській затоці були винятком, але тепер стали значно звичнішими. Рибалки й науковці намагаються відновлювати підводні ліси, висаджуючи вирощені в лабораторіях молоді рослини. Водночас у теплішій воді зʼявляються види, які раніше були характерні для південніших районів і можуть конкурувати з місцевою фауною.
У Британії різко побільшало восьминогів
Зміни відчувають і рибалки на півдні Англії. Якщо до 2025 року вилов звичайного восьминога зазвичай не перевищував 30 тонн на рік, то торік він зріс приблизно до 2600 тонн, а цього року вже перевищив 3000 тонн. Дослідники повʼязують це з тим, що тепліша вода підвищує виживання личинок і дозволяє восьминогам активніше розмножуватися у британських водах.
Для частини промислу це стало новою можливістю, але для інших — проблемою. Восьминоги активно поїдають крабів, омарів і гребінців, на яких десятиліттями спеціалізувалися місцеві господарства. Частина рибалок уже переобладнує промисел, однак така адаптація потребує техніки, грошей і прогнозованості. Саме останнього зараз бракує найбільше: ніхто не знає, чи збережеться нинішня структура популяцій через рік або кілька сезонів.
Науковці наголошують, що морські теплові хвилі стають частішими, тривалішими та охоплюють дедалі більші площі. Океани поглинають більшу частину надлишкового тепла, накопиченого кліматичною системою, і віддають його повільніше за сушу. Для Європи це означає, що зміни у морських екосистемах можуть дедалі сильніше впливати на рибальство, туристичні регіони та прибережну економіку.
