Уряд Нової Зеландії продовжив участь Сил оборони країни в міжнародній Operation Olympic Defender ще на два роки — до серпня 2028 року. Операція координує роботу держав-партнерів у сфері безпеки космічних систем та обміну інформацією про ситуацію на орбіті.
Нова Зеландія приєдналася до ініціативи у 2024 році. Серед інших учасників — США, Австралія, Канада, Франція, Німеччина та Велика Британія. Роботу координує Космічне командування США.
Новозеландський офіцер залишиться в Колорадо-Спрінгс
У межах продовженої участі один офіцер NZDF і надалі працюватиме в US Space Command у Колорадо-Спрінгс. Його підтримуватимуть новозеландський Space Operations Centre та ширші можливості країни у сфері спостереження за космічним простором.
Мета Operation Olympic Defender полягає у підвищенні стійкості супутникових систем, обміні інформацією та кращому розумінні того, що відбувається на орбіті. Для сучасних військових це критично важливо, оскільки супутники забезпечують звʼязок, навігацію, синхронізацію часу та розвідувальні дані.
Космічні сервіси водночас мають велике цивільне значення. Від них залежать фінансові операції, авіація, судноплавство, прогнозування погоди, екстрені служби та значна частина сучасної цифрової інфраструктури.
Нова Зеландія поступово нарощує власні космічні оборонні можливості
Продовження участі вписується у ширшу політику Веллінгтона щодо космічної безпеки. У 2025 році Королівські ВПС Нової Зеландії відновили 62-гу ескадрилью як спеціалізований підрозділ, що займається ситуаційною обізнаністю у космосі.
Країна також бере участь у програмах, які використовують комерційні дані для відстеження супутників та інших обʼєктів на орбіті. Це дозволяє обмінюватися інформацією з партнерами й краще оцінювати потенційні загрози космічній інфраструктурі.
Участь у Olympic Defender не означає розміщення зброї в космосі. Йдеться передусім про координацію, обмін інформацією, моніторинг і забезпечення надійного доступу до космічних сервісів.
Для Нової Зеландії продовження програми також має кадрове значення. Робота поруч із більшими космічними структурами партнерів дає військовим доступ до спеціалізованої експертизи, яку невелика країна не завжди може розвивати самостійно.
Рішення продовжити участь ще на два роки показує, що космічна безпека для Веллінгтона вже перестала бути вузькою технологічною темою й дедалі більше розглядається як частина загальної національної та оборонної стратегії.
Окремою перевагою для Веллінгтона є доступ до спільної картини космічної обстановки. Чим більше держав обмінюються даними про супутники, уламки та потенційно небезпечні маневри, тим швидше можна оцінювати ризики для власних систем і планувати захисні дії без дублювання дорогої інфраструктури.
