Французькі фінансові ринки опинилися під посиленим тиском через високий державний борг, бюджетні труднощі та політичну невизначеність напередодні президентських виборів 2027 року. Один із ключових показників ризику вже повернувся до рівнів, яких Європа не бачила з часів боргової кризи єврозони.
Різниця між прибутковістю 10-річних державних облігацій Франції та Німеччини перевищила 110 базисних пунктів. Це найвищий показник із 2012 року й сигнал того, що інвестори вимагають дедалі більшу премію за володіння французьким боргом порівняно з німецьким.
Страхування французького держборгу подорожчало вдвічі за пів року
Пʼятирічні кредитні дефолтні свопи Франції, які використовують для страхування ризику неповернення боргу, торгуються приблизно на рівні 52 базисних пунктів. Це максимум із квітня 2017 року та майже удвічі більше, ніж шість місяців тому.
За останні три місяці французькі CDS подорожчали приблизно на 25 базисних пунктів. Для порівняння, аналогічний показник Італії зріс приблизно на 13 пунктів, тоді як у Німеччині зміни були незначними.
Інвестори також активніше використовують фʼючерси на французькі облігації для ставок на подальше погіршення ситуації. Частина цього руху повʼязана із загальним глобальним розпродажем облігацій, однак аналітики відзначають і специфічне зростання французького ризику.
Французькі акції помітно відстають від решти Європи
Індекс CAC 40 із початку року знизився приблизно на 0,5%, тоді як ширший STOXX 600 зріс близько на 8%. OECD прогнозує зростання французької економіки у 2026 році лише на 0,4% проти приблизно 1% у єврозоні загалом.
Особливу увагу інвестори приділяють банкам, оскільки вони мають великий обсяг державних облігацій і сильніше залежать від внутрішньої економіки. Вартість страхування боргу BNP Paribas, Societe Generale та Credit Agricole піднялася до найвищих рівнів із квітня 2025 року.
Додатковим ризиком залишаються рейтингові рішення. Агентство Scope вже знизило рейтинг Франції, а наприкінці жовтня очікується рішення Moodyʼs. Європейський центральний банк має інструменти для стримування надмірного стрибка прибутковості, але наразі аналітики не вважають, що Франція наблизилася до рівня, який вимагав би їх негайного застосування.
Для французького бюджету дорожчі запозичення мають прямий практичний наслідок. Чим вищі прибутковості нових облігацій, тим більшу частину майбутніх державних доходів доводиться витрачати на обслуговування боргу, залишаючи менше простору для інших програм або зниження дефіциту.
Ринок уважно стежить і за різницею між Францією та Італією. У попередні роки саме Італія частіше вважалася слабшою ланкою великих економік єврозони, але тепер французька ризик-премія зростає значно швидше. Це не означає боргової кризи, однак показує, що інвестори дедалі сильніше розрізняють кредитні ризики окремих країн усередині валютного союзу.
