Південна Африка оцінює майбутні витрати на повернення до роботи двох державних нафтопереробних обʼєктів більш ніж у $8 млрд. Йдеться про великий комплекс Sapref біля Дурбана та газопереробний завод у Моссел-Бей, який працював за технологією перетворення газу на рідке паливо. Обидва обʼєкти зараз не забезпечують країну колишніми обсягами продукції.
Найбільшу частину потенційних інвестицій потребує Sapref. Державний Central Energy Fund отримав цей НПЗ у 2024 році після того, як підприємство серйозно постраждало від повені. Раніше завод належав BP і Shell та мав потужність близько 180 тисяч барелів на добу.
Sapref хочуть не просто запустити, а суттєво розширити
План передбачає поступове повернення комплексу до господарської діяльності. На першому етапі власник хоче відновити імпорт і розподіл скрапленого нафтового газу, а також здавати в оренду наявні резервуари для зберігання пального. Це має дозволити отримувати дохід ще до повномасштабного запуску переробки.
Далі розглядається значно масштабніша модернізація. Потужність Sapref планують збільшити приблизно до 400–650 тисяч барелів на добу. Орієнтовна вартість такого проєкту становить близько $7,15 млрд. Остаточне інвестиційне рішення очікується не раніше 2027–2028 років, а схема фінансування поки не визначена.
Серед можливих джерел капіталу обговорюються великі африканські фінансові установи. Для проєкту такого масштабу одного державного бюджету було б недостатньо, тому структура фінансування може включати кредити, партнерський капітал і поетапні інвестиції. Водночас остаточні умови ще мають бути погоджені.
Другий проєкт — завод PetroSA у Моссел-Бей
Окремо держава розглядає повернення до роботи газопереробного заводу в Моссел-Бей, який простоює з 2020 року через нестачу місцевої газової сировини. Підприємство входить до структури державної South African National Petroleum Company та історично було важливою частиною паливної інфраструктури країни.
Перший етап перезапуску передбачає виробництво близько 18 тисяч барелів на добу й потребує приблизно 5,8 млрд рандів. Другий етап має підняти потужність до 46 тисяч барелів на добу та вимагатиме ще близько 8,5 млрд рандів, що за поточним співвідношенням становить понад пів мільярда доларів.
Для Південної Африки ці плани мають стратегічне значення через високу залежність від імпортного пального. Повернення великої внутрішньої переробки могло б збільшити запас міцності паливного ринку, але економічна доцільність залежатиме від вартості модернізації, доступності фінансування, сировини та майбутніх цін на енергоносії.
