NASA відкрила новий розділ космічної астрономії: 30 серпня Nancy Grace Roman Space Telescope успішно стартував із Космічного центру Кеннеді у Флориді на ракеті Falcon Heavy. Після відділення від верхнього ступеня обсерваторія розпочала приблизно тримісячну подорож до району другої точки Лагранжа системи Сонце — Земля, розташованої приблизно за 1,6 млн кілометрів від нашої планети.
Roman часто порівнюють із Hubble, але це не просто його «наступник». Телескоп має подібну чіткість зображення, проте значно ширше поле огляду. Його головна перевага — здатність не тільки дуже детально бачити окремі об’єкти, а й швидко складати величезні панорами неба. Саме масштаб майбутніх оглядів має дати астрономам статистику, якої бракує навіть у добу Hubble та James Webb.
Головні питання Roman стосуються невидимого Всесвіту
Одне з центральних завдань місії — дослідження темної енергії та темної матерії. Ми бачимо їхній вплив на рух галактик і розширення Всесвіту, але досі не знаємо їхньої природи. Roman спостерігатиме мільярди галактик, простежуватиме розподіл речовини на величезних відстанях і допоможе створити детальнішу тривимірну карту космосу.
Для цього телескоп використовуватиме інфрачервоне бачення та ширококутний інструмент. Він зможе багаторазово повертатися до тих самих ділянок неба й фіксувати слабкі зміни. Такий підхід важливий для вимірювання гравітаційного лінзування, пошуку далеких наднових і відстеження того, як структура Всесвіту змінювалася протягом мільярдів років.
Тисячі нових планет можуть стати другим великим результатом місії
Roman також проведе масштабний перепис планетних систем. Метод гравітаційного мікролінзування дозволить знаходити світи, які складно виявити традиційними способами. Особливо цікаві холодні планети на далеких орбітах, аналоги Нептуна, планети земної маси та навіть об’єкти, що не обертаються навколо жодної зорі.
Окремий коронограф стане демонстрацією технологій для майбутніх місій, які намагатимуться безпосередньо бачити планети біля яскравих зір. Перш ніж почнуться основні наукові огляди, Roman має пройти довгий етап перельоту, перевірок і калібрування. Але сам успішний запуск уже означає, що одна з найамбітніших обсерваторій десятиліття залишила Землю й почала шлях до робочої орбіти.
Ще одна сильна сторона Roman — обсяг даних. Обсерваторія має створювати настільки великі масиви зображень, що значна частина відкриттів може з’явитися не лише в основних програмах місії, а й у повторному аналізі архіву іншими командами. Так працював Hubble: дані, зібрані для однієї задачі, роками використовували для зовсім інших досліджень. Roman має масштабувати цей ефект до небаченого рівня.
