Кілька тижнів відносного затишшя у війні між США та Іраном завершилися одним із наймасштабніших обмінів ударами за останній час. Американські сили атакували об’єкти Корпусу вартових ісламської революції, після чого Тегеран заявив про удари по американських цілях одразу в Бахрейні, Йорданії, Кувейті та Іраку. Ескалація повернула регіон до стану, в якому нова хвиля атак може швидко вийти за межі двостороннього конфлікту.
Американське Центральне командування повідомило про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, морських об’єктах, засобах мінування та вузлах зв’язку КВІР. Іранські медіа повідомляли про ураження цілей поблизу Ормузької протоки — ключової водної артерії, через яку проходить значна частина світової морської торгівлі енергоносіями.
Іран відповів ракетами й дронами в чотирьох країнах
Іран заявив про удари по американській інфраструктурі в Бахрейні, Йорданії, Кувейті та Іраку. У Кувейті під атакою була авіабаза Алі-аль-Салем, а в столиці країни після влучання іранського дрона виникла пожежа в житловому комплексі. Пошкодження були, але про загиблих там не повідомлялося.
Йорданська ППО відстежила 13 балістичних ракет, які увійшли в повітряний простір країни: десять перехопили, три впали у віддалених районах. Бахрейн повідомив про знищення іранських безпілотників. КВІР також заявив про комбіновану атаку на американські бази в Ербілі на півночі Іраку, однак повідомлення про втрати американських військових незалежно не підтверджені.
Цивільні втрати збільшують ризик нового витка війни
Найрезонанснішим епізодом стала атака поблизу міста Сірік на узбережжі Ормузької протоки, де, за іранськими даними, під удар потрапило весілля. Іранський Червоний Півмісяць повідомив про п’ятьох загиблих і десятки поранених. Окремо повідомлялося про сімох загиблих у провінції Хузестан після американських ракетних ударів по трьох об’єктах.
Катар уже попередив, що нові атаки ускладнюють дипломатичні зусилля з деескалації. Паралельно ринки відреагували на повернення бойових дій зростанням цін на нафту та розпродажем ризикових активів. Для США війна створює додатковий тиск через витрати високоточних ракет і дорожче паливо, для Ірану — через пошкодження інфраструктури й економіку, ослаблену санкціями. Саме тому наступні рішення обох сторін визначатимуть не лише безпекову ситуацію в регіоні, а й глобальні енергетичні ціни.
Нова ескалація особливо небезпечна тим, що бойові дії відбуваються поруч із ключовими транспортними вузлами регіону. Будь-яке тривале обмеження судноплавства або роботи авіабаз може вплинути на поставки енергоносіїв, страхові тарифи та авіамаршрути між Європою й Азією. Тому навіть локальний удар по військовому об’єкту швидко отримує економічний ефект далеко за межами країни, де він стався.
