росія в ніч на 2 вересня знову провела комбіновану повітряну атаку по Україні, використавши ракети та велику кількість безпілотників різних типів. За попередніми підсумками, протиповітряна оборона збила або подавила 141 повітряну ціль, серед них 138 ударних дронів та три безпілотні системи S8000 «Бандероль». Водночас повністю відбити удар не вдалося: влучання ракет і БПЛА зафіксовані на 16 локаціях.
Повітряна атака почалася ще ввечері 1 вересня. російські війська застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» із тимчасово окупованого Криму, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із району Чорного моря, а також 174 ударні й імітаційні безпілотники. Серед них були Shahed, реактивні модифікації, «Гербера», «Пародія» та S8000 «Бандероль».
Близько половини ударних дронів були реактивними
Особливістю нової атаки стала висока частка швидкісних реактивних безпілотників. За оцінкою Повітряних сил, приблизно половина запущених дронів належала до реактивних типів або модифікацій. Це ускладнює роботу мобільних вогневих груп і скорочує час, який залишається між виявленням цілі та її підльотом до об’єкта.
Основними напрямками удару стали Одещина та Київщина. Повітряний напад відбивали винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем і мобільні вогневі групи. Крім 16 локацій із влучаннями, падіння уламків збитих цілей зафіксували ще у чотирьох місцях.
Тактика масованих атак продовжує змінюватися
Нічний удар показує подальше ускладнення російської тактики. У межах одного нальоту поєднуються балістичні й авіаційні ракети, звичайні Shahed, реактивні дрони та імітатори. Така суміш має перевантажувати систему виявлення, змушувати ППО витрачати ресурси на різні типи цілей і створювати додаткові загрози навіть у регіонах, розташованих далеко від фронту.
Частина засобів ураження, за попередніми даними, не досягла запланованих цілей, а інформація про них уточнюється. На момент ранкового зведення повітряна атака ще не вважалася повністю завершеною, оскільки в небі залишалися окремі ворожі безпілотники. Для цивільного населення це означає, що навіть після основної хвилі удару небезпека може зберігатися, а сигнали повітряної тривоги залишаються критично важливими.
Для української ППО зростання частки реактивних дронів означає потребу швидше розподіляти цілі між різними рівнями захисту. Дешеві засоби перехоплення залишаються критично важливими проти масових безпілотників, тоді як швидкісні цілі частіше потребують складніших рішень. Саме тому масштабування дронів-перехоплювачів, мобільних радарів і автоматизованого обміну даними стає таким самим важливим, як і запас традиційних зенітних ракет.
