Куба готується відкрити школи для майже 1,4 млн дітей і підлітків у момент, коли економічна криза дедалі сильніше впливає навіть на базові державні послуги. Новий навчальний рік почнеться за планом, хоча країна переживає тривалі відключення електроенергії, транспортні проблеми та гострий дефіцит учителів.
Міністерка освіти Наїма Трухільйо визнала, що головною перемогою цього року буде вже сам факт проведення навчання. У багатьох регіонах школи змушені пристосовувати розклад до перебоїв зі світлом і труднощів із доставкою учнів та педагогів.
У школах не вистачає майже кожного четвертого вчителя
За офіційними даними, кадрове забезпечення системи освіти впало приблизно до 73%. Частина педагогів залишила країну, інші перейшли в сектори з вищою оплатою, а нових працівників недостатньо, щоб швидко закрити вакансії.
Уряд планує залучати студентів університетів, пенсіонерів та фахівців з інших галузей. Для них обіцяють додаткові виплати та спрощені механізми працевлаштування в школах.
Особливо складна ситуація в Гавані. Столиця має отримати близько 3000 педагогів зі східних провінцій, де кадровий дефіцит менший. Такий внутрішній перерозподіл допомагає тимчасово закрити вакансії, але водночас показує масштаби дисбалансу між регіонами.
Шкільної форми не вистачає навіть для більшості молодших класів
Ще одним символом кризи став дефіцит традиційної шкільної форми. Через перебої з електроенергією фабрики не змогли виготовити необхідну кількість комплектів, і офіційного одягу вистачає приблизно лише для 12% попиту серед учнів початкової школи.
Міністерство закликало школи проявляти гнучкість і дозволяти дітям приходити у зручному повсякденному одязі. При цьому учні можуть зберігати традиційні червоні піонерські хустки як елемент шкільної символіки.
Проблема набагато ширша за форму. Через дефіцит пального і транспортні збої частині родин складніше діставатися до шкіл, а тривалі блекаути створюють проблеми з вентиляцією, освітленням і використанням цифрової техніки.
Улітку частину учнів навіть відпустили на канікули раніше через погіршення ситуації з транспортом та електропостачанням. Тепер уряд намагається показати, що попри кризу здатен зберегти одну з найважливіших соціальних систем країни.
Безкоштовна державна освіта десятиліттями була одним із головних символів кубинської моделі. Саме тому нинішній дефіцит учителів, форми та базових ресурсів має не лише побутове, а й політичне значення.
Для батьків головне питання простіше: чи зможуть діти регулярно відвідувати уроки й отримувати повноцінне навчання в умовах, коли школа сама залежить від нестабільної електромережі, транспорту й кадрових рішень. Початок нового навчального року покаже, наскільки система здатна працювати в режимі постійного дефіциту.
