В Угорщині відкривається одна з найбільших справ навколо державних закупівель часів пандемії COVID-19. Міністерство закордонних справ передало прокуратурі матеріали щодо підозр у шахрайстві та інших можливих злочинах під час придбання у 2020 році майже 17 тисяч апаратів штучної вентиляції легень.
Загальна вартість контрактів становила близько 300 млрд форинтів, або приблизно $964 млн за нинішнім перерахунком. За словами глави МЗС Аніти Орбан, держава закупила тисячі апаратів у кількості, яка значно перевищувала реальні можливості лікарень, медичного персоналу та відділень інтенсивної терапії.
Тисячі апаратів так і залишилися на складах
Внутрішня перевірка встановила, що значна частина закупленого обладнання досі зберігається на складах. У міністерстві вважають, що апарати купували за цінами, суттєво вищими за заводські, причому постачальниками виступали угорські компанії-посередники.
Слідство ускладнює стан документації. Частину файлів не вдалося знайти у звичайному архіві, тому їх відновлювали в електронному вигляді. У підсумку для прокуратури підготували близько 88 гігабайтів інформації — приблизно 130 тисяч відновлених файлів.
Саме ці матеріали мають допомогти встановити, хто ухвалював рішення про обсяги закупівель, як формувалися ціни, яким чином обирали постачальників і чи існувала схема завищення вартості обладнання.
Пандемійні витрати повертаються у політичний порядок денний
Закупівлі апаратів ШВЛ у 2020 році проводилися в умовах глобального дефіциту медичного обладнання, коли уряди по всьому світу намагалися терміново створити резерви. Проте в угорському випадку масштаб замовлення від самого початку викликав запитання: кількість придбаних апаратів була значно більшою, ніж система охорони здоров’я могла одночасно використовувати.
Тепер справа отримує новий політичний вимір. Прокуратура має визначити, чи були високі ціни лише наслідком кризового ринку, чи за контрактами стояли кримінальні порушення. Представники колишньої правлячої партії Fidesz одразу не надали публічної відповіді на нові звинувачення.
Якщо підозри підтвердяться, розслідування може стати одним із найгучніших прикладів перегляду пандемійних закупівель у Європі. Сума майже в мільярд доларів і десятки тисяч одиниць обладнання роблять цю справу значно ширшою за звичайний аудит державних витрат.
Окремим питанням стане доля обладнання, яке досі лежить на складах. Якщо значну частину апаратів неможливо економічно доцільно використовувати або перепродати, бюджетні втрати можуть виявитися більшими за різницю між закупівельною та ринковою ціною, адже держава роками оплачувала зберігання невикористаних запасів.
