У Європейському Союзі знову розгорається суперечка про те, хто має платити за енергетичну кризу. Шість держав закликали винести на загальноєвропейський рівень питання нового податку на надприбутки нафтових компаній. Ініціатори вважають несправедливим, що споживачі стикаються з високими цінами на пальне й загальним подорожчанням життя, тоді як великі енергетичні корпорації отримують додатковий прибуток від кризової кон’юнктури.
Спільний лист підписали фінансові керівники Німеччини, Італії, Австрії, Польщі та Португалії, а також міністр економіки Іспанії. Вони хочуть, щоб питання податку включили до порядку денного наступної зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні. Йдеться поки не про готовий закон, а про вимогу розробити рамковий механізм для всього блоку.
Європа згадує досвід енергетичної кризи 2022 року
Прихильники нового збору пропонують використати уроки тимчасового «солідарного внеску», який ЄС запровадив після енергетичного шоку 2022 року. Тоді надзвичайні прибутки частини компаній оподатковувалися окремо, а додаткові надходження держави могли спрямовувати на допомогу домогосподарствам і бізнесу.
Сьогодні логіка подібна, хоча причина кризи інша. Війна на Близькому Сході, перебої з постачанням і проблеми навколо Ормузької протоки спричинили сильну волатильність нафтового ринку. Маржа на переробці та торгівлі паливом зросла, тоді як урядам доводиться витрачати мільярди на компенсації, податкові послаблення й підтримку найбільш вразливих споживачів.
Шість країн наголошують, що майбутній механізм має бути саме європейським. Національні податки можуть створювати нерівні умови для компаній і стимулювати перенесення прибутку між юрисдикціями. Єдина рамка, на думку ініціаторів, дозволила б розподілити навантаження справедливіше й уникнути податкової конкуренції всередині ЄС.
Навіть у Німеччині немає спільної позиції
Проте консенсусу поки немає навіть серед найбільших держав. Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль підтримує ідею, вважаючи, що надмірні кризові прибутки не повинні залишатися виключно у корпорацій. Водночас консервативний табір канцлера Фрідріха Мерца виступає проти нових надзвичайних податків, побоюючись погіршення інвестиційного клімату.
Нафтогазова галузь також заперечує проти механізму. Компанії попереджають, що нестабільне оподаткування може скоротити інвестиції в нафтопереробку, енергетичну безпеку й низьковуглецеві проєкти. Критики додають, що високі прибутки часто супроводжуються різким зростанням витрат на нові родовища, логістику та фінансування.
Тому дискусія в Дубліні може стати одним із найскладніших економічних спорів цієї осені. Європі потрібно одночасно стримувати ціни, не послабити енергетичну безпеку й зберегти стимули до інвестицій. Податок на надприбутки виглядає політично привабливим рішенням, але шлях від спільного листа шести країн до реального загальноєвропейського механізму буде непростим.
